Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Значення мозкової частини надниркових залозМозкова частина надниркових залоз синтезує два близьких за хімічною формулою гормони — адреналін та норадреналін— похідні від тирозину. Секреція адреналіну на 80 % перевищує секрецію норадреналіну, а виділяються вони у кров у суміші. Норадреналін, який синтезується у нервових гангліях та на закінченнях симпатичних нервів, називається симпатином (медіатор). Саме тому, що адреналін, норадреналін та симпатин мають подібну хімічну будову, їх об'єднують у групу катехоламінів — речовин, що діють як симпатична нервова система. При видаленні мозкової частини залоз значних відхилень від норми не спостерігається, оскільки нестача адреналіну та норадреналіну компенсується підсиленим синтезом симпатину. Мозкова частина надниркових залоз відіграє важливу роль у захисних реакціях, а саме у пристосуваннях організму до агресивних дій з боку навколишнього та внутрішнього середовищ. За нормальних фізіологічних умов гормони мозкової частини залоз тільки забезпечують рівномірний розподіл крові у різних органах і системах організму. В стресових умовах синтез цих гормонів, особливо адреналіну, різко підвищується, що, як зазначалося, призводить до активації роботи кори наднирників через гіпоталамус та гіпофіз. Гормони кортикоїди та катехоламіни разом з симпатичною нервовою системою забезпечують захисні реакції, за допомогою яких організм бореться з агресіями. Саме у підвищенні резистентності організму виявляється взаємозв'язок і єдність дії мозкової та кіркової частин надниркових залоз. При гіпофункції мозкової частини залоз організм втрачає стійкість проти різних захворювань, стає вразливим до несприятливих факторів. Адреналін у мінімальних дозах (у тисячних розведеннях) діє швидко й короткочасно. 1. На серцево-судинну систему — звужує просвіт кровоносних судин, за винятком судин мозку, серця та працюючих м'язів, які під його впливом, навпаки, розширюються. За рахунок звуження судин і виходу депонованої крові у кровоносне русло тиск її значно зростає. Впливаючи безпосередньо на серце, адреналін підвищує частоту та силу серцевих скорочень, але ефект може бути протилежним, якщо гормон діє через блукаючі нерви, тонус ядер яких він підвищує. Адреналін знижує також проникність капілярів. 2. На дихальний апарат — зменшує частоту й амплітуду дихальних рухів, у деяких випадках аж до апное. Адреналін розширює бронхи легень, зменшуючи тонус гладеньких бронхіальних м'язів, що забезпечує позитивний ефект при лікуванні астми. 3. На м'язи внутрішніх органів — гальмує моторику шлунка та кишок, скорочення м'язів матки, селезінки і печінки, розширює зіницю ока, підвищуючи тонус радіальних м'язів. 4. На скелетні м’язи — на нестомлені м'язи він діє слабо, а на стомлені -- сильно, відновлюючи їх активність, особливо у стресових умовах, завдяки адреналіну, активність скелетних м'язів збільшується у кілька разів. 5. На залози — стимулює секрецію всіх залоз, які іннервуються симпатичною нервовою системою (слинні, сльозові, бронхіальні,потові). І 6. На обмін вуглеводів — адреналін є гіперглікемічним фактором, антагоністом інсуліну. Він збільшує вміст цукру в крові за рахунок глікогену печінки та м'язів, перетворюючи його на глюкозу. 7. На окислювальні процеси — стимулює окислення речовин у клітинах, тобто підсилює хімічну терморегуляцію, що призводить до інтенсивнішого теплоутворення. Підвищує основний обмін речовин. 8. На центральну нервову систему — підвищує збудливість нервової системи, особливо її симпатичного відділу, а у більших дозах викликає неприємне відчуття страху й тремтіння. При значній гіперадреналінемії може настати смерть внаслідок фібриляції міокарда шлуночків або водянки легень. У фізіологічній дії адреналіну та норадреналіну спостерігається деяка різниця. Щодо глікогенолізу, підвищення основного обміну та синтезу АКТГ аденогіпофіза норадреналін у порівнянні з адреналіном діє слабо. Норадреналін менш активно діє на скелетні м'язи, обмін вуглеводів та хімічну терморегуляцію. Неприємних ефектів з боку нервової системи він не викликає. Секреторна активність мозкової частини надниркових залоз перебуває під контролем нервової системи і регулюється рефлекторним та гуморальним шляхами. Нервові центри, що відповідають за адреналіно-секреторну діяльність, знаходяться в гіпоталамусі та довгастому мозку. Звідси нервові імпульси по спинному мозку надходять до симпатичного ланцюга і далі по великому та малому черевних нервах досягають надниркових залоз. Денервація цих залоз спричиняє майже повне припинення секреції адреналіну. Рефлекторний механізм регуляції синтезу адреналіну забезпечується кількома факторами і, насамперед, зміною кров'яного тиску. Так, при зниженні артеріального тиску подразнюються барорецептори рефлексогенних зон дуги аорти та каротидних синусів, що через нервову систему стимулюють секрецію адреналіну, і тиск крові стає нормальним. Таким же чином при підвищенні тиску крові синтез адреналіну гальмується. Такий фактор, як холод, діючи на терморецептори шкіри рефлекторно через гіпоталамус, стимулює синтез адреналіну, що супроводжується підвищенням обміну речовин та теплопродукції, підсиленням секреції гормонів щитовидної залози, що забезпечує сталість температури тіла. Больові подразнення периферичних ділянок організму завжди супроводжуються значним рефлекторним виділенням адреналіну у кров. У гуморальній регуляції синтезу адреналіну також беруть участь кілька факторів. Гіпоглікемія підсилює, а гіперглікемія гальмує секрецію адреналіну. Такі гормони, як інсулін, дуоденальний секретин, гормони щитовидної та статевих залоз, ацетилхолін, тією чи іншою мірою стимулюють секрецію гормонів мозкової частини залози. Кисневе голодування (асфіксія) викликає значне виділення адреналіну. Згідно з літературними даними, в аденогіпофізі виробляється гормон, що стимулює секрецію адреналіну. Слід зазначити, що синтез адреналіну та норадреналіну завжди підвищується при дії на організм несприятливих факторів. Внаслідок цього гормони разом з симпатичною нервовою системою мобілізують захисні сили організму.
|