Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Приклад 4.7.2Підібрати сталевий панельний радіатор для системи з параметрами, аналогічними прикладу 4.7.1. Величина теплового потоку від трубопроводів, що прокладаються відкрито в приміщенні, визначається за формулою:
Тепловий потік приладу складає: Qпр = Qп – βтр · Qтр = 2000 - 0,9 · 342 = 1692 (Вт) Розрахункові витрати води в приладі:
Для опалення кімнати приймаємо радіатор типу 11 висотою 400 мм. При цьому його номінальна густина теплового потоку складе qном = 697 Вт/м. Тоді: Тоді густина теплового потоку приладу становитиме: (Вт/м2) При таких параметрах: Δtн = 60ºС для приладів імпортного виробництва; n = 0,3 (для сталевих радіаторів при їх приєднанні зверху вниз) р = 0 (для сталевих радіаторів при їх приєднанні зверху вниз і Gпр = 86 кг/год >50 кг/год) Необхідна площа поверхні такого опалювального приладу: м2 Приймаємо радіатор «KERMI» типу 11 розміром 400х1000 мм з фактичною площею нагріву 3,19м2.
5 Конструювання системи вентиляції
5.1 Визначення необхідного повітрообміну приміщень
Оскільки задана будівля є житловою, то найекономічнішим рішенням забезпечення нормального мікроклімату приміщень є влаштування природньої витяжної канальної вентиляції із ванни, санвузла і кухні. Витяжна канальна вентиляція складається з вертикальних внутрішньостінових або приставних каналів з отворами, закритими жалюзійними решітками, збірних горизонтальних повітропроводів і витяжної шахти (мал. 5.1). Забруднене повітря з приміщень надходить через жалюзійну решітку, піднімається вгору, досягає збірних повітропроводів і звідти через шахту виходить в атмосферу. Природний рух повітря пояснюється різницею густин зовнішнього і внутрішнього повітря – тепле повітря піднімається вгору, а холодне надходить з нижньої частини вікон. Необхідний повітрообмін приміщень визначається, як правило, за санітарними нормами (табл. 5.1)
Таблиця 5.1 – Норми повітрообміну в приміщенні
5.2 Розрахунок вентиляційних каналів і підбір решіток
Витяжні жалюзійні решітки встановлюються на висоті 200 мм від стелі. З кожного приміщення виводиться на горище окремий вентиляційний канал, об'єднувати їх забороняється для запобігання проникнення повітря з одного приміщення в інші. Вертикальні канали прокладаються безпосередньо з ванн, санвузлів та кухонь в цегляних стінах або приставних каналах із залізобетонних (шлакобетонних) плит у панельних будівлях. Всередині зовнішніх стін канали влаштовувати забороняється через можливість конденсації водяної пари. Випуск вентиляційної шахти повинен знаходитись не менше як на 1 м вище конька даху для запобігання утворення вітрового підпору і облаштовуватись металевим зонтом або дефлектором. Аксонометрична схема викреслюється після позначення каналів і витяжної шахти на плані будівлі. При цьому радіус дії системи повинен бути не більше 8 м для забезпечення стабільності її роботи. Гравітаційний тиск в системі визначається за формулою:
, Па
де: h – вертикальна відстань від центра вікна відповідного поверху до верху витяжної шахти, м (h1, h2, h3, h4) (мал. 5.1); ρзов і ρвн – густина зовнішнього і внутрішнього повітря, при чому розрахунок завжди ведеться для температури зовнішнього повітря tзовн = 5ºС (ρзов = 1,27 кг/м3); для деяких температур ρвн можна прийняти за табл. 5.2;
Таблиця 5.2 – Густина повітря ρвн, кг/м3 для різних температур повітря
1 – витяжна шахта 2 – витяжні канали 3 – повітроприймальні отвори із жалюзійними решітками
Мал. 5.1 Розбиваємо аксонометричну схему на ділянки. Розрахунок починаємо з відгалуження, для якого ΔР має найменше значення (верхній поверх). Перед початком розрахунків задаються швидкістю руху повітря в системі: у вертикальних каналах верхнього поверху v = 0,5 – 0,6 м/с, з кожного нижче розташованого каналу на 0,1 м/с більше, ніж з попереднього, але не більше 1 м/с; в збірних повітропроводах v ≥ 1,0 м/с, у витяжній шахті v = 1 – 1,5 м/с. Визначаємо переріз вентиляційної решітки за формулою:
, м2
де: L – витрата повітря на відповідній ділянці, м3/год; Також визначаємо розміри витяжного каналу a x b, які кратні розміру цеглини – 140х140мм, 140х270мм, 270х270мм, мінімальна відстань між суміжними каналами – 1/2 цеглини (140 мм); можливі варіанти наведені у додатку Д; розмір приставних шлакобетонних каналів також приймаємо за додатком Д. За уточненими площами перерізів каналу і решітки уточнюємо швидкості руху повітря в них: і , м/с
Вентиляційний канал має прямокутній переріз, тому для визначення втрат тиску на тертя визначаємо еквівалентний діаметр каналу круглого перерізу:
, мм
Детальніше порядок розрахунку природної витяжної системи вентиляції описаний в прикладі 6.1. ______________________________________________________________________
|