Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Надайте назву типу лісу А1-С ⇐ ПредыдущаяСтр 6 из 6 а) свіжа кленово-липова діброва; б) волога грабова діброва; в) свіжий дубово-сосновий субір; г) волога буково-ялицева сусмеречина; д) свіжий сосновий бір; і) сухий сосновий бір.
297. Макрокомплекс місцеоселень - це: а) сукупність типів лісорослинних умов у межах певної географічної, або адміністративної одиниці; б) сукупність або синтез ділянок однорідних за родючістю ґрунту; в) сукупність ділянок лісу, подібних за домінуючою породою деревного ярусу; г) усі відповіді невірні.
298. Природне поновлення лісу відбувається наступними способами: а) насіннєвим та вегетативним шляхом; б) під час виконання рубок догляду; в) заходами щодо попередження лісової пожежі; г) усі відповіді вірні. 299. Участь модрини у складі насаджень кленово-липових дібров Лівобережного Лісостепу вказує: а) позитивний вплив на стан та продуктивність насадження; б) відсутність будь-яких позитивних, або негативних змін; в) негативний вплив на стан та продуктивність насадження.
300. Вік змужнілості, або поновлюваної стиглості деревної породи - це: а) вік, коли дерева починають масово плодоносити; б) вік, коли спостерігається максимальний приріст деревини; в) вік, коли спостерігається масова поява самосіву та підросту під наметом материнських насаджень.
301.Підкреслить вірну відповідь. Дуб досягає віку змужнілості: а) у 10-20 років; б) у 60-80 років; в) у 100-120 років. 302. Підкреслить вірну відповідь. У середньому клен гостролистий досягає віку змужнілості: а) у 10-20 років; б) у 40-50 років; в) у 60-80 років. 303. Підкреслить вірну відповідь. У середньому липа досягає віку змужнілості: а) у 10-20 років; б) у 30-40 років; в) у 60-80 років. 304. Підкреслить вірну відповідь. У середньому сосна досягає віку змужнілості: а) у 10-20 років; б) у 40-50 років; в) у 100-120 років. 305. Підкреслить вірну відповідь. У середньому модрина досягає віку змужнілості: а) у 20-30 років; б) у 80-100 років; в) більш ніж у 100 років. 306. Підкреслить вірну відповідь. У середньому ялина та ялиця досягає віку змужнілості: а) у 10-20 років; б) у 40-60 років; в) у 80-100 років. 307. Підкреслить вірну відповідь. Насіннєві роки у берези та осики спостерігаються: а) майже щорічно; б) через 3-4 роки; в) через 4-5 років; г) через 6-7 років; д) усі відповіді не вірні. 308. Підкреслить вірну відповідь. Насіннєві роки у сосни та ялини спостерігаються: а) майже щорічно; б) через 3-4 роки; в) через 4-5 років; г) через 6-7 років; д) усі відповіді не вірні. 309. Підкреслить вірну відповідь. Насіннєві роки у модрини та ялиці спостерігаються: а) майже щорічно; б) через 3-4 роки; в) через 4-5 років; г) через 6-7 років; д) усі відповіді не вірні. 310. Підкреслить вірну відповідь. Насіннєві роки у дуба спостерігаються: а) майже щорічно; б) через 3-4 роки; в) через 4-5 років; г) через 6-7 років; д) усі відповіді не вірні. 311. Підкреслить вірну відповідь. В рік рясного плодоношення насадження сосни може дати до: а) 1 тис. шт. насіння на 1 га; б) 10 тис. шт. насіння на 1 га; в) 100 тис. шт. насіння на 1 га; г) 1 млн. шт. насіння на 1 га; д) усі відповіді не вірні. 312. Підкреслить вірну відповідь. В рік рясного плодоношення мишоподібними гризунами та птахами може бути знищено насіння сосни до: а) 10-20% від загальної кількості, що опало; б) 40-50% від загальної кількості, що опало; в) 60-70% від загальної кількості, що опало; г) 90% і більше від загальної кількості, що опало; д) усі відповіді вірні. 313. Насіннєвий спокій у сосни, ялини, модрини, дуба триває: а) 10-20 днів; б) 20-50 днів; в) один рік. 314. Насіннєвий спокій у липи, кленів, ясена триває: а) 10-20 днів; б) 20-50 днів; в) один рік. 315. Насіннєвий спокій у бука триває: а) 10-20 днів; б) 20-50 днів; в) один рік. 316. Визначити поняття – «поновлювальна стиглість ґрунту»: а) це стан поверхні ґрунту з точки зору сприйняття насіння, наявності умов для успішного його проростання та укорінення сходів; б) це стан ґрунту, що забезпечує найкращі умови для проростання насіння деревних та чагарникових порід у лісових розсадниках; в) це якісна характеристика ґрунту, що використовується при оцінці агротехнічних заходів; г) це показник, якій використовується під час виконання заходів зі сприяння природному поновленню. 317. Вкажіть деревні породи, підріст яких визнається стійким до конкуренції з боку бур’янів: а) дуб,клен, сосна, ялина, ялиця; б) бук, липа, вільха; в) граб, модрина, верба.
318. Підростом зветься: а) молоде покоління лісу після двох років життя; б) молоде покоління лісу, що з’явилось у рік рясного плодоношення; в) молоде покоління лісу, яке за своїми анатомоморфологічними ознаками значно відрізняється від самосіву; г) молоде покоління лісу віком один рік та старіше. 319. Підкреслить вірну відповідь. «Сторчки» - це: а) дубовий підріст під пологом материнського лісостану, якій після другого-третього року життя втрачає верхівкову бруньку, після чого подальший його ріст у висоту відбувається з бокової; б) гриби, які е характерними мікотрофами деревних порід; в) їстівні гриби дуже поширені в умовах соснового лісу; г) усі відповіді не вірні. 320. Вегетативне поновлення лісу пов’язано зі здатністю деревних порід поновлюватись: а) порослю від пня, від кореневих паростків та відводками; б) насіннєвим шляхом; в) як насіннєвим шляхом так і поросллю від пня; г) усі відповіді не вірні. 321. Вік максимальної порослевої здатності для берези, вільхи осики становить: а) 15-25 років; б) 60-80 років; в) 100 років; г) усі відповіді вірні. 322. Вік максимальної порослевої здатності для граба, клена, липи становить: а) 15-25 років; б) 25-40 років; в) 100 років; г) усі відповіді вірні. 323. Вік максимальної порослевої здатності для дуба і бука становить: а) 15-25 років; б) 60-80 років; в) 120 років. 324. Вік припинення здатності поновлюватися поросллю для берези, вільхи становить: а) 40-50 років; б) 100-120 років; в) більш ніж120 років. 325. Вік припинення здатності поновлюватися поросллю для осики, грабу, кленів, липи становить: а) 40-50 років; б) 60-80 років; в) 100-120 років. 326. Вік припинення здатності поновлюватися поросллю для дуба й бука становить: а) 40-50 років; б) 60-80 років; в) 100-120 років.
327. Підкреслите вірну відповідь. До об’єктивних методів обліку природного поновлення відносяться: а) стрічковий метод; б) метод облікових площадок; в) суцільний перелік підросту на дослідних об’єктах. 328. Природне насіннєве відновлення сосни та дуба має виражений: а) контагіозний характер розподілу за площею; б) рівномірний характер розподілу за площею; в) випадковий характер розподілу за площею.
329. Біогрупи підросту сосни та дуба природного походження на ювенільної стадії розвитку мають густоту: а) декількох десятків рослин на одному гектарі; б) декількох сотень рослин на одному гектарі; в) декількох тисяч рослин на одному гектарі; г)усі відповіді вірні. 330. Основні проблеми і причини незадовільного природного відновлення лісів в Україні: а) негативний вплив абіотичних і в першу чергу кліматичних факторів; б) різкі глобальні зміни клімату за останнє сторіччя; в) велике антропогенно-техногенне навантаження на ліси; г) зниження біологічної стійкості лісів; д) усі відповіді вірні. 331. Штучне відновлення лісів України може бути успішним за умови: а) урахування певних лісівничо-екологічних вимог щодо створення лісових культур; б) урахування економічного стану та соціального значення підприємства, де планується до виконання певні лісокультурні роботи; в) урахування особливостей лісорослинного, лісомеліоративного та лісотипологічного районування. 332. У чому полягають переваги рядового розміщення лісових культур: а) оптимізація технологічного циклу на етапі створення лісових культур та догляду за ними; б) повна відповідність між екологічними властивостями деревної породи та технологічними операціями щодо створення та вирощування лісу; в) помітне скорочення витрат на створення лісових культур порівняно з іншими технологічними рішеннями. 333. Чому небажані 2,5-3 метрові міжряддя на зрубах свіжих борів та суборів: а) при виконанні механізованого догляду за міжряддями порушуються кореневі системи лісових культур; б) ускладнено механізований догляд за культурою; в) процес змикання крон в міжряддях досить тривалий у наслідок чого збільшується кількість доглядів за культурою. 334. У чому полягають переваги групового розміщення культур: а) схема розміщення відповідає особливостям росту та розвитку природних лісостанів, що забезпечує кращій ріст рослин; б) помітно зменшується негативний вплив з боку рослин надґрунтового покриву; в) в біогрупах порівняно з рядовим розміщенням спостерігається кращий ріст та розвиток рослин; г) усі відповіді вірні. 335. У чому полягають переваги суцільної підготовці ґрунту при створенні лісових культур: а) покращуються водно-фізичні якості верхнього шару ґрунту, усувається або значно зніжується забур’яненість та негативний вплив рослин надґрунтового покриву, створюються оптимальні умови щодо виконання комплексу лісогосподарських заходів; б) внаслідок проведення суцільної обробки ґрунту значно скорочуються строки вирощування лісу; в) внаслідок проведення суцільної обробки ґрунту значно скорочуються витрати на створення лісових культур. 336. У чому полягають переваги підготовці ґрунту смугами: а) значно скорочуються витрати на створення лісових культур, з’являється можливість щодо механізації доглядів за культурами та виконанням доглядових рубань; б) внаслідок проведення обробки ґрунту смугами значно скорочуються строки вирощування лісу; в) покращуються водно-фізичні якості верхнього шару ґрунту, підвищується площа живлення для кожної окремої рослини, що безумовно гарантує високий рівень виконання лісокультурних робіт. 337. Які негативні явища відбуваються у лісовому ґрунті при оранці плугами або дисковими знаряддями: а) У гіршу сторону змінюються фізичні та водно-фізичні властивості ґрунту, змінюється структура верхнього шару ґрунту, змінюється комплекс ґрунтового мікробоценозу; б) покращуються водно-фізичні якості верхнього шару ґрунту, усувається або значно зніжується забур’яненість та негативний вплив рослин надґрунтового покриву, тобто негативні явища не спостерігаються; в) не яких негативних змін верхнього шару не відбувається, обробіток ґрунту позитивно впливає на ріст та розвиток рослин. 338. За якими умовами доцільно використовувати комбіноване відновлення: а) при наявності благонадійного підросту на лісокультурних площах; б) майже завжди, без обмежень; в) тільки за умови достатнього фінансування лісокультурного виробництва. 339. У чому полягає лісівнича та економічна ефективність використання садивного матеріалу із закритою кореневою системою: а) оптимізація режиму вирощування лісу під час створення лісових культур, оптимізація строків садіння, висока приживлюваність садивного матеріалу, скорочення витрат на відтворення лісів; б) економічна ефективність відсутня тому що витрати на вирощування садивного матеріалу із закритою кореневою системою значно перевищують обсяги скорочення витрат на лісокультурне виробництво; в) лісівнича як і економічна ефективність даного заходу не відповідає сучасним вимогам ведення лісового господарства, тому використання даного підходу на цей час не доцільне. 340. Доцільно чи ні в умовах типу лісу В? – д С одночасне введення в культуру сосни супутніх порід, а саме дуба: а) доцільно одразу під час створення культур, але при виконанні певних вимог; б) не доцільне, тому що вже в перші десятиріччя росту культур можливо пригнічення головної породи; в) доцільне введення супутньої породи, а саме дуба, але тоді коли склалися необхідні умови, певна екологічна ніша для його успішного росту. 341. Ріст та розвиток деревних рослин пов'язаний: а) зі змінами деревних рослин у розмірах, а також особливостями морфологічної та анатомічної будови, тобто певними кількісними та якісними змінами, які і дозволяють характеризувати процес росту; б) зі змінами приросту деревини за певний проміжок часу; в) зі змінами морфологічної та анатомічної будови деревної рослини на певної стадії розвитку; г) усі відповіді невірні. 342. Підкресліть вірну відповідь. Приріст – це: а) новоутворення елементів структури одного організму або сукупності організмів за той чи інший період часу; б) зміни кількості деревини за той чи інший період часу; в) показник, який використовується тільки у дисципліні – лісова таксація.
343. Онтогенез рослинного організму залежить: а) від спадковості, мінливості, а також від умов існування рослини; б) тільки від спадковості та мінливості; в) тільки від умов існування рослини. 344. Існує чи ні зв’язок між надземною і підземною частиною деревної рослини: а) існує - функціональний; б) існує - кореляційний; в) існує, але його не завжди можливо встановити. 345. Щорічний приріст у висоту деревних порід підрозділяється на таки типи: а) дубовий; б) сосновий; в) тополевий; г) сезонний. 346. Представниками дубового типу щорічного приросту деревних порід є: а) дуб, бук, сосна, ялина, ялиця; б) осика, тополя, береза, клен; в) липа, ясен, верба, ялина, бук; г) усі відповіді вірні. 347. Представниками тополевого типу щорічного приросту деревних порід є: а) дуб, бук, сосна, ялина, ялиця; б) тополя, береза, модрина, акація біла; в) липа, ясен, верба, ялина, бук; г) усі відповіді вірні. 348. Річне кільце деревних порід як правило: а) однорідне за анатомічною будовою та розміром клітин; б) складається з ранньої та пізньої деревини; в) не має чітко сформованої структури; г) усі відповіді вірні. 349. Ріст кореневих систем деревних порід має: а) закономірне поступове збільшення на протязі вегетаційного періоду; б) два максимуми розвитку: весняний та осінній; в) один максимум розвитку - весняний в останній час спостерігається його поступове зменшення. 350. Ріст стовбура у листяних порід помірних широт починається: а) із початку травня і продовжується до кінця серпня; б) із середини березня і припиняється у середині вересня; в) із початку березня і продовжується до кінця серпня. 351. Ріст стовбура у хвойних порід помірних широт починається: а) із початку березня і продовжується до кінця липня; б) із середини травня і припиняється у середині вересня; в) із початку березня і продовжується до кінця серпня. 352. Ріст у висоту у всіх деревних порід закінчується: а) раніше ніж ріст у товщину; б) продовжується одночасно зі ростом за діаметром; в) продовжується до кінця вересня. 353. Впливати на особливості росту, а саме змінювати початок і кінець росту деревних порід можуть: а) погодні умови; б) строки рубки деревини; в) видове різноманіття та особливості просторового розміщення рослин надґрунтового покриву на ділянці лісу.
354. Посушливі літні періоди та нестача вологи призводять: а) до зниження приростів рослини у висоту та за діаметром; б) до підвищення приростів рослини у висоту та діаметром; в) як правило не яких негативних реакцій не спостерігається. 355. Одним з найголовніших факторів, завдяки яким відбувається успішний ріст та розвиток рослин у лісостанах та формується певний склад та будова деревостанів є: а) конкуренція між рослинами за поживні речовини, вологу та світло; в) своєчасне виконання рубок головного користування; г) досконала агротехніка підготовці ґрунту під лісові культури. 356. Усі форми взаємовпливу рослин у лісі за класифікацією Д.Д.Лавриненка поділяються на: а) на групу відносин, що пов’язані з використанням рослинами умов середовища та групу, що є результатом дії взаємного впливу деревних порід; б) на групи абіотичних та біотичних чинників; в) на групи біохімічних та біофізичних відносин між рослинами. 357. Конкурентоздатність деревної породи це: а) свідчить про здатність перехоплювати у інших рослин елементи середовища важливі для успішного росту та розвитку рослини; б) характеризує здатність рослини витримувати несприятливі умови середовища; в) свідчить про здатність рослини негативно впливати на ріст інших. 358. Класифікація взаємодії деревних рослин у лісовому насадженні за М.В. Колісніченком включає наступні типи взаємодії: а) генеалогічний, фізіологічний, біотрофний, біофізичний, механічний, алелопатичний; б) сосновий, дубовий, тополевий, сезонний; в) біохімічний, біофізичних, механічний; г) фізіологічний, біофізичний, алелопатичний, біохімічний; 359. Генеалогічна взаємодія деревних рослин у лісовому насадженні відбувається: а) під час запилення репродуктивних органів; б) при зрощенні кореневих систем або надземних частин дерев; в) спостерігається при загущеному розміщенні дерев, най частиш при охльостуванні гілками крон деревних порід; г) під час обміну між рослинами або взаємовпливу фізіологічно активними речовинами. 360. Фізіологічна взаємодія деревних рослин у лісовому насадженні відбувається: а) під час запилення репродуктивних органів; б) при зрощенні кореневих систем або надземних частин дерев; в) спостерігається при загущеному розміщенні дерев, най частиш при охльостуванні гілками крон деревних порід; г) під час обміну між рослинами або взаємовпливу фізіологічно активними речовинами. 361. Механічна взаємодія деревних рослин у лісовому насадженні відбувається: а) під час запилення репродуктивних органів; б) при зрощенні кореневих систем або надземних частин дерев; в) спостерігається при загущеному розміщенні дерев, най частиш при охльостуванні гілками крон деревних порід; г) під час обміну між рослинами або взаємовпливу фізіологічно активними речовинами; д) усі відповіді невірні. 362. Біохімічна (алелопатична) взаємодія деревних рослин у лісовому насадженні відбувається: а) під час запилення репродуктивних органів; б) при зрощенні кореневих систем або надземних частин дерев; в) спостерігається при загущеному розміщенні дерев, най частиш при охльостуванні гілками крон деревних порід; г) під час обміну між рослинами або взаємовпливу фізіологічно активними речовинами.. 363. Біотрофна взаємодія деревних рослин у лісовому насадженні відбувається: а) під час запилення репродуктивних органів; б) при зрощенні кореневих систем або надземних частин дерев; в) спостерігається при загущеному розміщенні дерев, най частиш при охльостуванні гілками крон деревних порід; г) під час обміну між рослинами або взаємовпливу фізіологічно активними речовинами; д) усі відповіді невірні.
364. Зміна корінних деревостанів на похідні можлива внаслідок: а) антропогенного впливу; б) стихійного явища, наприклад, пожежі, бурелому, ін.; в) геологічних чинніків; г) усі відповіді вірні. 365.Зміна сосни березою відбувається внаслідок: а) взаємодії деревних порід, які мають різні біологічні та екологічні властивості в певних умовах місцезростання; б) взаємодії деревних порід, коли ємність екологічної ніші складається на користь той чи іншої деревної породи; в) усі відповіді вірні. 366. Зміна сосни березою відбувається: а) на вкрай сухих та мокрих умовах місцезростання; б) свіжих та вологих умовах місцезростання; в) на родючих та дуже зволожених ґрунтах; 367. Зміна сосни березою можлива в умовах: а) свіжого бору та субору; б) свіжого груду та сугруду; в) сухого бору та субору; г) мокрого сугруду та груду. 368. Зміна дуба на супутні породи відбувається внаслідок: а) взаємодії деревних порід, які мають різні біологічні та екологічні властивості в певних умовах місцезростання; б) взаємодії деревних порід, коли ємність екологічної ніші складається на користь той чи іншої деревної породи; в) виконання рубок головного користування, коли не забезпечується відтворення головної породи, а саме дуба; г) усі відповіді вірні. 369. Конкурентоздатність дуба залежить: а) від специфіки росту та розвитку особливо в перші роки життя, коли спостерігається утворення глибинної кореневої системи рослини; б) від специфіки росту та розвитку в перші роки життя, коли спостерігається його підвищена вибагливість до світла; в) усі відповіді вірні. 370. Повільний ріст дуба спостерігається: а) в перше десятиріччя; б) в період з 20 до 30 років; в) в період з 40 до 50 років; г) усі відповіді вірні. 371. Інтенсивний ріст та розвиток дуба починається: а) в перше десятиріччя; б) в період з 20 до 30 років; в) в період з 40 до 50 років; г) усі відповіді вірні. 372. Найбільш вірогідність пригнічення дуба другорядними породами та чагарниками можливо: а) в перше десятиріччя; б) в період з 20 до 30 років; в) в період з 40 до 50 років; г) в період з 80 до90 років; д) усі відповіді вірні. 373. Екологічний оптимум росту та розвитку для дуба та забезпечення його домінування над супутніми породами спостерігається в умовах: а) сухого та вологого груду; б) свіжого груду; в) сирого та мокрого сугруду; г) усі відповіді не вірні. 374. Екологічний оптимум росту та розвитку ясеня та вірогідність його домінування над дубом можлива в умовах: а) сухого та вологого груду; б) свіжого груду; в) сирого та мокрого сугруду; г) усі відповіді не вірні. 375. Найбільшою чутливістю до континентальності та посушливості клімату відрізняється: а) дуб, липа, клен; б) граб та бук; в) ясен, верба, тополя; г) усі відповіді вірні. 376. В умовах свіжої кленово-липової діброви корінними будуть деревостани з домінуванням: а) дубу; б) клена; в) ясена; г) липи; д) усі відповіді вірні. 377. В умовах свіжої кленово-липової діброви похідними будуть деревостани з домінуванням: а) дуба; б) клена; в) ясена; г) липи; 378. В умовах свіжої грабової діброви похідними будуть деревостани з домінуванням: а) граба; б)дуба; в) клена; г) ясена; д) липи.
379. В умовах свіжої грабової діброви корінними будуть деревостани з домінуванням: а) граба; б) дуба; в) клена; г) ясена; д) липи.
380. В умовах свіжого та вологого бору та субору корінними будуть деревостани з домінуванням: а) берези; б) осики; в) сосни; г) дуба. 381. В умовах свіжого та вологого бору та субору похідними будуть деревостани з домінуванням: а) берези; б) осики; в) сосни; г) дуба; д) усі відповіді вірні. 382. Утворення похідних деревостанів в умовах свіжого та вологого бору та субору пов’язане: а) з природною, закономірною зміною деревних порід; б) з процесами онтогенезу лісостанів в межах означених умов місцезростання; в) з стихійними явищами та недосконалим веденням господарства; г) з біологічними та екологічними особливостями деревних порід. 383. Утворення похідних деревостанів в умовах свіжої кленово-липової та грабової діброви пов’язане: а) з веденням господарства згідно існуючих вимог; б) з активізацією насіннєвого поновлення дуба; в) з стихійними явищами та недосконалим веденням господарства; г) з біологічними та екологічними особливостями деревних порід на певної вікової стадії розвитку; д) усі відповіді вірні. 384. Бажана частка ясена у складі лісового насадження в умовах свіжої кленово-липової діброви становитимуть: а) 10-20%; б) 20-30%; в) 30-40%; г) 40-50%; д) 80-90%. 385. Найкращий ріст дуба у дібровах Лівобережному та Правобережному Лісостепу спостерігається у: а) вкрай сухих умовах зволоження; б) сухих умовах; в) свіжих умовах; г) вологих умовах; д) сирих умовах; е)усі відповіді вірні. 386. В умовах південного Лісостепу та Степу України при створенні лісового насадження помітно зростає участь та роль: а) супутніх, другорядних порід; б) чагарників; в) тільки головної породи; г) злакових та степових видів рослин - представників надґрунтового покриву; д)усі відповіді вірні. 387. В умовах південного Лісостепу та Степу України при створенні лісового насадження перевага надається: а) деревно-тіньовому типу змішування; б) деревно-чагарниковому типу змішування; в) змішування порід не передбачається; г) домінуванню головної породи; д)усі відповіді вірні. 388. Бажаною умовою створення лісових культур у степових умовах є: а) суцільний обробіток ґрунту, який виконується з метою накопичення вологи та усунення задерніння; б) частковий, смугами обробіток ґрунту з метою подальшого садіння садивного матеріалу; в) садіння без підготовці ґрунту; г) усі відповіді вірні. 389. Оптимальний склад лісостану для умов свіжої та вологої кленово-липової діброви: а) 8Д1Кг1Лп; б) 8Кг1Д1Лп; в) 8Лп1Д1Кг; г) 5КгЛп+Д; д) 6Яз1Д1Кг1Лп1Кп. 390. Оптимальний склад лісостану для умов свіжої та вологої грабової діброви: а) 8Д2Гр; б) 8Гр1Д1Лп; в) 8Гр1Д1Кг; г) 6Яз4Гр+ Д. 391. Оптимальний склад лісостану для умов свіжого та волого субору: а) 8С2Д; б) 8Д2С; в) 4С6Д; г) 5С5Д. 392. Оптимальний склад лісостану для умов свіжого та волого бору: а) 9Б1С; б) 10Б; в) 10С+Б; г) 8С2Д.
393. Які деревні породи затримують більше снігу у кронах. Підкреслить вірну відповідь: а) сосна кримська; в) сосна звичайна; д) дуб звичайний е) бук; з) ялина и) ялиця
394. Морфи типу лісовий ділянки виділяється з метою: а) відображення впливу на особливості формування едатопу специфічних, додаткових факторів; б) відрізняються за рельєфом, фізико-механічними особливостями ґрунту і мають виробниче значення у вирішенні практичних, технологічних питань, пов’язаних зі специфікою ведення господарства; в) відображення поступових змін та мінливості умов місце виростання в межах одного едатопу. 395. Підтип лісовий ділянки виділяється з метою: а) відображення впливу на особливості формування едатопу специфічних, додаткових факторів; б) відрізняються за рельєфом, фізико-механічними особливостями ґрунту і мають виробниче значення у вирішенні практичних, технологічних питань, пов’язаних зі специфікою ведення господарства; в) відображення поступових змін та мінливості умов місце виростання в межах одного едатопу. 396. Таксоні лісо типологічного районування за Д.В. Воробйовим - це: а) тип лісової ділянки, тип лісу та тип лісостану; б) лісотипологічна область, лісотипологічний район та лісотипологічний сектор; в) Гігротоп, трофотоп, едатоп.
397. Позначте ряд вибагливості деревних рослин до вологи, що починається з найбільш вибагливої породи: А 1) саксаул; 2) сосна кримська; 3) сосна звичайна; 4) дуб звичайний; 5) граб; 6) бук; 7) вільха чорна; 8) дуб пухнастий; 9) клен гостролистий; 10) осокір; 11) ялиця.
Б 1) вільха чорна; 2) осокір; 3) ялиця; 4) бук; 5) граб; 6) клен гостролистий; 7) дуб звичайний; 8) сосна звичайна; 9) сосна кримська; 10) дуб пухнастий; 11) саксаул.
398. Позначте ряд газостійкості деревних рослин в порядку зменшення стійкості: А 1) липа серцелиста; 2) ялина колюча; 3) ялиця біла; 4) дуб звичайний; 5) тополя пірамідальна; 6) тополя Болле; 7) ялина звичайна; 8) туя західна.
Б 1) ялина колюча; 2) туя західна; 3).дуб звичайний; 4) липа серце листа; 5) тополя пірамідальна; 6)Тополя Болле; 7) ялина звичайна; 8) ялиця біла.
399. Визначте ряд вибагливості деревних рослин до родючості ґрунту за зростаючим ступенем вибагливості: А а) дуб звичайний; б) граб; в) бук; г) клен гостролистий; д) дуб червоний; е) клен явір; ж) осика; з) ялівець; и) сосна звичайна.
Б 1) ялівець; 2) сосна звичайна; 3) дуб червоний; 4) осика; 5) дуб звичайний; 6) клен гостролистий; 7) клен явір; 8) граб; 9) бук.
400. Визначте порядок етапів насіннєвого поновлення лісу: А 1) плодоношення дерев; 2) проростання насіння; 3) збереження та розвиток самосіву; 4) ріст та розвиток підросту. Б а) проростання насіння; б) ріст та розвиток підросту; в) збереження та розвиток самосіву; г) плодоношення дерев.
401.Надати назву едатопу ВС2-3 з точністю до підтипу: а) свіжий вологуватий сугрудкуватий субір б) вологий сируватий суборуватий сугруд в) свіжий вологуватий сугрудкуватий груд г) свіжий вологуватий суборуватий бір 402.Надати назву едатопу СВ3-4 з точністю до підтипу: а) свіжий вологуватий сугрудкуватий субір б) вологий сируватий суборуватий сугруд в) свіжий вологуватий сугрудкуватий груд г) свіжий вологуватий суборуватий бір
403.Надати назву едатопу DC2-3 з точністю до підтипу:
а) свіжий вологуватий сугрудкуватий субір б) вологий сируватий суборуватий сугруд в) свіжий вологуватий сугрудкуватий груд г) свіжий вологуватий суборуватий бір 404. Надати назву едатопу АВ2-3 з точністю до підтипу:
а) свіжий вологуватий сугрудкуватий субір б) вологий сируватий суборуватий сугруд в) свіжий вологуватий сугрудкуватий груд г) свіжий вологуватий суборуватий бір
|