Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Рівні розвитку творчих здібностей дітей
Як бачимо, високого рівня в експериментальній групі досягло на 5 дітей більше, ніж в контрольній, що складає на 20,8% більше. Майже четверта частина дітей контрольної групи була віднесена до низького рівня, що на 25,2% більше, ніж в експериментальній групі. Таким чином ми можемо стверджувати, що проведена нами дослідницько-експериментальна робота дала позитивні наслідки та виявилася ефективною у процесі художньо-творчого виховання і розвитку дітей дошкільного віку. Висновок до третього розділу Як показують підсумки нашого експерименту, майже всі діти добре ознайомлені з різними видами образотворчого мистецтва емоційно реагують на мистецтво, яке характеризує яскравість і багатство кольорів, гармонійність кольорових поєднань, чіткість і продуманість форми, простоти композиції. А саме: вишивка, кераміка, декоративний розпис. За допомогою основних жанрів мистецтв проходить формування особистісного ставлення дітей до тих чи інших творів. Вони через емоційні почуття, захоплення красою розуміють, що все намальоване взяте з життя-квіти, листя, бутони та інше. Тож під час розглядання творів мистецтва вихователям потрібно допомогти дітям виділяти основну композицію, кольорове поєднання, ритм. Направити увагу дітей, розвивати уяву і естетичний смак в гармонійному поєднанні на заняттях і в різних життєвих ситуаціях музичних, літературних фрагментів, живопису, поезії, виходом на образотворення в різних видах художньої діяльності-малювання, ліплення, аплікацію. Як бачимо найважливішими результатами опанування мистецької діяльності було те, що діти усвідомили себе суб’єктом творчості, митцями, здатними не лише відтворювати здобули враження, а й інтерпретувати їх, збагачувати власним досвідом, творчо самовиражатися у різних видах художньої діяльності.
До ефективних педагогічних умов розвитку творчих здібностей дошкільників засобами образотворчої діяльності належать: 1) моделювання педагогічного процесу із врахуванням вікових та індивідуальних особливостей малят; 2) інтеграція різних видів діяльності дітей; 3) розвиток у дітей спостережливості, збагачення словника, навчання різних технік і способів зображення; 4) ознайомлення дітей з етапами творчого пошуку; 5) забезпечення всіма необхідними матеріалами для самостійної образотворчої діяльності дітей; 6) використання продуктів дитячої образотворчої діяльності для подарунків малятам і рідним, для прикрашання інтер’єру приміщення ДНЗ, для виставок, ігор тощо. Враховуючи характерну для старших дошкільників потребу в самоствердженні та визнанні їхніх можливостей дорослими, вихователь забезпечує умови для розвитку дитячої самостійності, ініціативи, творчості. Він постійно створює ситуації, що спонукають дітей активно використовувати свої знання і вміння в творчій діяльності, вчить долати труднощі, доводити справу до кінця, націлює на пошук нових, творчих рішень. У дітей закріплюється уявлення про те, що необхідно створювати красиві речі на радість людям. Через ознайомлення з мистецтвом малюків підводять до розуміння, що художній образ – це не просто зображення якогось предмета, людини чи явища, а передача ставлення до нього, оцінка його позитивного чи негативного характеру, вчинку, зображення подиву чи прикрості, радості чи смутку. Особливої уваги вимагає якість роботи дітей з матеріалами та інструментами, формування координації руки і зору, розвитку просторового та образного мислення. Ознайомлення дітей з образотворчим мистецтвом має відбуватися паралельно зі сприйманням навколишньої дійсності та власною творчістю. Необхідно вчити дітей свідомо використовувати виразні засоби різних видів мистецтва в адекватних видах образотворчої діяльності. Систему занять доцільно будувати на основі принципів послідовності та системності – зв'язку усіх видів мистецтва при формуванні уявлень про певний художній образ. Щоб розвинути образне бачення, необхідно вчити дітей в об'єктивній дійсності бачити не лише зовнішню її характеристику, а й те, що відповідає почуттям людини, може їх викликати і виражати. Запропонувати дітям відгадати, яке дерево найсумніше, запитати, чому вони так вважають. Головне, щоб діти звикли знаходити в реальних предметах і явищах характер, настрій. Можна пропонувати різноманітні завдання, які б спонукали дітей до використання різноманітних технік, способів зображення, засобів виразності. А також завдання, в яких необхідно поєднувати кілька технік. Необхідно пам'ятати, що оцінка дитячого художнього твору не може бути абсолютно однозначною. Можливості дитячої творчості можна розширити, пропонуючи дітям створювати безпредметні малюнки, передавати в малюнках свій настрій, почуття, відчуття. Вчити дітей пояснювати, що вони хотіли зобразити і що відчували в той час. Запропонувати дітям уявити себе на місці якоїсь тварини «Я рибка, пташка, сонечко...», і передати в малюнку відчуття, коли дитина «перевтілювалась» у вибраний образ. Запропонувати дітям передати свій емоційний відгук на музику зображувальними засобами, використовуючи колір як засіб передачі настрою. Малюнки можуть бути як безпредметними, так і предметними, головне, щоб малюки могли пояснити зображення, свій настрій в процесі слухання музики. Можна запропонувати такі теми занять: «Музика», «Чарівні інструменти», «Музика фарб» тощо. При ознайомленні дітей з різними видами і жанрами образотворчого та народного декоративно-ужиткового мистецтва основним завданням має бути формування емоційних переживань, а через них – підведення дітей до розуміння художнього образу, виразних засобів, які використовує художник, графік, скульптор, народний майстер для його створення. Вихователь має сам добре розуміти «художню мову» творів мистецтва і доступно, з урахуванням вікових і психологічних особливостей, донести її до дітей. Дорослий подає приклад використання виразного, образного мовлення, сенсорно-емоційних, моральних і художньо-естетичних оцінок і суджень. В основу ознайомлення з мистецтвом живопису необхідно покласти своєрідну виразність жанрів живопису. Для ознайомлення дітей з пейзажним жанром необхідно організувати зоровий ряд картин, куди б входили пейзажі з різноманітними мотивами: небо і земля, моря й озера, дерева і ліси, гори і пустелі; природа в різні пори роки; картини з передачею різного настрою: смутку, радощів, спокою тощо; панорамні пейзажі, в яких зображуються неосяжні простори, й пейзажі з зображенням затишних куточків рідного краю. Подальша робота полягає в ознайомленні дітей з окремими картинами. З метою кращого сприймання дітьми картин пейзажного жанру бажано проводити ігри-вправи типу «Які фарби любить осінь»; «Осінній настрій»; «Дізнайся, про що я розповідаю», «Добери слово, що відповідає на запитання «Який?» Для ознайомлення з портретом для зорового ряду необхідно підібрати різні види портретів: портрет однієї людини, групові портрети, портрети дітей. Бажано, щоб були різні типи портретів: погрудний, поколінний, на весь зріст. Звернути увагу, що художник у портреті передає не лише зовнішню схожість людини, а й розкриває її внутрішній світ, розповідає про думки, турботи. Через такі виразні засоби як очі, міміка художник передає різні відтінки настрою: людина сердиться, сумує, радіє людина тощо. Такі виразні засоби як поза, жест, одяг говорять про професію, смаки. Поняття про ікону краще дати напередодні свята Різдва Христового. Розповісти про призначення ікон, матеріал, на якому їх пишуть. До пасивного словника ввести слова: іконописець, німб, святі, ангел, Богоматір. При ознайомленні з мистецтвом натюрморта підбирати натюрморти із зображенням овочів, квітів, фруктів, іграшок, побутових речей тощо, подбати, щоб картини були легкі для сприймання, сумні чи радісні за почуттями, святкові чи буденні за добором предметів. Формуючи у дітей поняття про історичний жанр, звернути увагу на його різновидності: казковий, билинний, міфологічний. Кращому, сприйманню творів мистецтва живопису сприятимуть ігрові вправи, власне образотворча діяльність дітей: «Пізнай характер мого улюбленого героя», «Опиши і намалюй». Продовжуючи роботу по ознайомленню з стародавнім мистецтвом, дати дошкільникам загальне уявлення про умовність і красу стародавнього письма; розповісти про сюжети ікон, релігійні свята, познайомити з образом Богоматері. Познайомити дітей із сучасним мистецтвом, такими поняттями як «модернізм», «кубізм», «авангардизм» (запам'ятовувати назви не обов'язково). Познайомити з творчістю художників П.Пікассо, К.Малевича, П.Сезанна (кубізм), С.Далі, Ф.Лепі, Н.Чюрленіса (авангард). З технікою тиражної графіки найдоцільніше знайомити в грі «Створимо печатні візерунки». Для цього необхідно разом із дітьми виготовити печатки з різноманітними силуетними зображеннями (матеріал – сира картопля) і зробити відбитки на папері. Підвести малюків до розуміння поняття тиражна графіка – можна створити багато оригіналів, і унікальна – лише один екземпляр (малюнок). Подальша робота з дітьми здійснюється в порівняльній характеристиці. Зі скульптурою варто знайомити при безпосередньому розгляданні пам'ятника, станкової скульптури, скульптури малих форм. Підвести до розуміння, що скульптура об'ємна, її треба споглядати, змінюючи точку зору, обходячи образ кругом. Звернути увагу дітей на роль довкілля в скульптурі, сформувати поняття «садово-паркова скульптура». Поняття про роль матеріалу в скульптурі як виразного засобу краще дати дітям при ознайомленні зі скульптурою малих форм. У грі-вправі «Ярмарок» вчити дітей відбирати іграшки за описом, визначати їх зовнішні ознаки. Ознайомлення зі скульптурою може здійснюватися не лише при сприйманні реальних образів, а й на основі перегляду слайдів, фотографій. Можна розповісти про історію створення скульптури, техніку створення, про творчість конкретних скульпторів. Особливого значення в організації образотворчої діяльності дітей набуває вміння вихователя пов'язати особливості створення художнього образу в мистецтві з власне художньою діяльністю дітей; адаптувати виразні засоби мистецтва живопису, графіки в такий вид образотворчої діяльності як малювання; виразні засоби скульптури – в ліплення; вчити дітей створювати декоративні роботи за мотивами народного декоративно-ужиткового мистецтва, використовувати елементи конструкторських рішень архітектури у конструктивній творчості дітей. З упевненістю можна сказати, що кожна дитина народжується з природними творчими задатками, але творчими людьми виростають лише ті, умови виховання яких дозволили розвинути ці здібності своєчасно. Багато залежить від того, хто опиниться поруч з дітьми, коли вони робитимуть перші кроки у складний і багатогранний світ мистецтва.
|