Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Хід заходуСтр 1 из 2Следующая ⇒ Урок пам’яті Мета. Розширити знання учнів про трагедію віку – вибух на ЧАЕС, розвивати пам'ять, мислення, вміння виразно читати. Виховувати любов до рідного краю, природи; виховувати у дітей людяність, доброту та згуртованість. Епіграф: Чи знаєш ти, світе, як сиво ридає полин, Як тяжко, як тужно моєму народу болить! Хід заходу Чорнобиль…Минуло 27 років. Тепер це слово знає весь світ. Чорнобиль – це мука і трагедія, це подвиг і безсилля, це пам'ять, це наш нестерпний біль. Серед природних і техногенних катастроф, які сталися упродовж історії людства, Чорнобильська займає особливе місце. Вона засвідчує всемогутність і безсилля людини. Не можна про це не казати, Мовляв, це було вже давно. Перед очима батько-мати, І Україна, і Дніпро. Не можна ні про що мовчати, Горить тривогою чоло. Птахи складають гімн весні, Всміхаються до сонця квіти, А пам'ять лине в моторошні дні, Гудуть жорстокі дзвони квітня. (Лунає сумна мелодія діти запалюють свічки) Сьогоднішній урок пам’яті – про ті трагічні події. Було собі в Україні місто Чорнобиль. Затишне, красиве. Та біля нього побудували атомну станцію. І недогледіли її. Погано збудували. Погано й пильнували. Сталася аварія на атомній станції. Багато земель України стали брудні. На них не можна сіяти, пасти худобу. На заражених землях нікому тепер не можна жити. Ті землі треба лікувати. Чорнобиль — тепер велика рана України. Чорнобиль походить від назви гіркого полину чорно-билки. Спочатку так іменувалося давнє поселення, потім — місто, а згодом — і атомна електростанція. (перегляд відео Вибух на ЧАЕС) Улітку у Чорнобилі любили відпочивати багато киян, москвичів, ленінградців. У ніч з 25 на 26 квітня 1986 року о першій годині 23 хвилини над четвертим реактором Чорнобильської атомної електростанції нічну пітьму розірвало полум’я. Ту мирну весняну ніч на берегах Прип’яті люди ніколи не забудуть Проте в ту саму ніч, з 25 на 26 квітня, відлік часу став уже не мирним, а бойовим і аварійним. Першими до реактора за тривогою прибули пожежні з охорони АЕС на чолі з 23-річним начальником караулу лейтенантом Володимиром Правиком. За ними незабаром прибув і караул з охорони міста Прип’яті, командиром якого був 22-річний лейтенант Віктор Кібенок. Їх було 28 – пожежних Чорнобиля. Ніхто з них не здригнувся, не відступив; і кожен гідний того, аби про нього говорили, писали, пам’ятали. Про кожного. (перегляд відео Ліквідація) (Виразне читання вірша учнем) Зойкнула Земля чаїним криком: Сину, вбережи і захисти! – Вийшла мати із іконним ликом: Йди, синочку. Хто ж, коли не ти? Спалахнуло Небо, впало крижнем: Сину, вбережи і захисти! – Вийшла Жінка з немовлятком ніжним: Йди, коханий. Хто ж, коли не ти? І уже ні сина, ані мужа. Лиш розверсті зорані поля. Та пліч-о-пліч стали біль і мужність. Дух і воля. Небо і Земля. Декілька годин провели пожежні на 4-му енергоблоці. Життям і здоров’ям сплачено за години неймовірно важкої праці в тому місці, де і через місяці знаходитися можна буде лічені хвилини. Відвага… Для пожежника це професійна риса, без якої ніяк не можна. Ось так і тієї трагічної ночі пожежники виконували свою звичайну роботу. О, ні! Це був смертельний бій, з якого хлопці вийшли переможцями. 28 чоловік двох пожежних караулів затулили собою не тільки станцію, а й Європу. 6 чоловік загинули майже відразу. Запам’ятайте їхні імена. На все життя запам’ятайте:
|