Лабораторні роботи

Сучасне методичне і технічне забезпечення лабораторних занять з різних предметів розраховано на абстрактного середнього учня і не відповідає вимогам до організації розвиваючого процесу, перш за все тому, що воно позбавлено варіативності.

В організації лабораторних і практичних занять головне зуміти піти назустріч інтелектуальним силам дитини, викликати їх до діяльності, створити сприятливе педагогічне середовище для їх становлення і одночасно формувати особистість дитини, її знання, світогляд. При організації лабораторних занять слід шукати шлях до того, щоб не вкладати знання в голови, а вміння в руки дітей, а щоб діти намагалися самі оволодівати знаннями через пошук, встановлення залежностей, закономірностей. Тобто лабораторні роботи повинні бути спрямовані не лише на засвоєння того чи іншого матеріалу і на формування найпростіших експериментальних навичок, а й на формування здатності до самостійного пізнання, творчості, перетворення знань.

За змістом і організацією лабораторні заняття повинні забезпечувати принцип вільного вибору. Дітям дуже подобається експериментувати, працювати з приладами, моделями. Отже треба дати можливість кожній дитині повірити в свої сили через відчуття вільного вибору з урахуванням свого самооцінювання. У виборі варіантів діяльності прихована не лише можливість для самооцінювання, а простір для самостійної творчої думки, умовиводів, міркувань. У таких педагогічних умовах кожна дитина здатна до подолання труднощів, максимального розкриття своїх здібностей.

Багаторівневі лабораторні роботи спрямовані на те, щоб діти оволодівали знаннями в результаті цілеспрямованих пошуків на рівні, який вони обрали для себе, щоб надавати можливість дитині навіть із слабо сформованими навичками навчальної діяльності працювати на будь-якому рівні складності і творчості, якщо вона має відповідне бажання.

Лабораторні роботи розділяються на три рівні:

1. Репродуктивний рівень. Основна мета роботи визначається як вимірювання величин та спостереження чи вивчення якогось явища. Для учнів складається досить детальна інструкція, яка містить у собі зміст, методику і технологію (послідовність) виконання роботи.

2. Рівень самостійної діяльності. Основна мета роботи визначається як з'ясування, виявлення та дослідження функціональної залежності між величинами, оцінюванням точності експерименту, достовірності одержаного результату. Перед виконанням лабораторної роботи на цьому рівні учні висловлюють попередню гіпотезу, а після обробки результатів роботи – обґрунтовують висновки. Дидактичний матеріал для такої роботи скорочений і носить не інструктивний, а рекомендувальний характер. В ньому обов'язково вказується додаткова література.

3. Творчій рівень. Мета роботи визначається як дослідження явища чи залежності між явищами, які у явному вигляді на уроці не вивчаються. Це можуть бути завдання, наприклад по визначенню одних і тих самих величин або явищ декількома способами та порівняння цих способів між собою, чи по практичному застосуванню знань з фізики тощо. Головною відзнакою завдань цього рівня є те, що вони не містять методичних рекомендацій, а тільки висловлюють мету роботи, перелік обладнання, яке виділяється учню, та вказують рекомендовану літературу.

Безумовно, кожен наступний рівень містить в собі елемент завдання попереднього рівня. Учень може вибирати для виконання роботу будь-якого рівня.

Набуті учнем навички і розвинуті здібності знадобляться йому при виконанні лабораторних робіт з різних дисциплін у ВУЗі.