Висновок. Люди похилого віку не усвідомлюють свого життя без відносин, та бажають почувати себе корисним для суспільства

Люди похилого віку не усвідомлюють свого життя без відносин, та бажають почувати себе корисним для суспільства. Розповсюдженими є зміни емоційного стану, частіше всього вони є негативними, усвідомлюючи що вони вже не молоді і їх життєвий шлях закінчується, однак вони не завжди є лише негативними, прикладом для позитивних емоцій є народження внуків/правнуків.

Уряд нашої країни приділяє важливу увагу посиленню соціального захисту осіб похилого віку з числа ветеранів війни та дітей війни, життєзабезпечення яких підтримується системою пільг та компенсацій. Удосконалення якості життя літніх людей залежить від їх добрих стосунків з родиною, та підтримки державою фінансової складової та захисту пенсіонерів.

Однак більшість родин в Україні не спроможні піклуватися про своїх похилих близьких, тому це завдання доводиться виконувати державним соціальним службам і органам охорони здоров’я.

Соціальний працівник при роботі з клієнтом повинен:

– знайти вирішення проблеми клієнта таким чином, що особа буде приймати активну участь у подоланні проблеми, лише під керівництвом працівника;

– вміти спілкуватися з людьми похилого віку;

– знайти спільну мову з клієнтом;

− організовувати групи самодопомоги і взаємодопомоги.

Проблеми соціальної захищеності стають особливо актуальними в сучасних умовах. Тому діяльність соціальних служб з обслуговування літніх людей необхідно удосконалювати, підвищувати рівень соціальних працівників, які беруть участь у подоланні соціальних проблем літніх людей.

Обов'язками є оформлення документів, підтримання зв’язку з родичами, лікуючим лікарем, дотримання конфіденційності у роботі з клієнтом, турбота про те щоб у будинку завжди була вода та тепло, забезпечення побутовим та індивідуальним обслуговуванням.

В ході проведеного дослідження було виявлено основні технології соціальної роботи з літніми людьми:

– запобігання причини, що породжують проблеми літніх людей;

– сприяння практичній реалізації прав і законних інтересів, забезпечення можливостями самовираження літніх громадян і попередженню відхилення їх від активного життя;

– дотримання рівності й можливості літніх громадян при отриманні соціальної допомоги й послуг;

– знаходження підходів щодо дозволу проблем різноманітних груп літніх людей на основі чинників соціального ризику, що впливають на їхній стан;

– виявлення індивідуальних потреб літніх громадян у соціальній допомозі й обслуговуванні;

– забезпечення соціальних послуг з пріоритетом сприяння літнім громадянам у ситуаціях, що загрожують їхньому здоров'ю й життю;

– орієнтація на розвиток самодопомоги і взаємної підтримки літніх людей;

– забезпечення інформованістю літніх громадян, як і всього населення, про можливості соціальної допомоги й послуг.

В нашій країні відбувається процес кардинальної зміни, як в політичній, законодавчій так і в економічній області вимагає створення принципово нової системи соціального обслуговування і забезпечення соціальної реабілітації, соціального піклування та допомоги людям похилого віку, які потребують уважного ставлення і турботи з боку тих, хто вибрав професію соціального працівника.