![]() Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
![]() Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
![]() |
Розкажіть про китайських філософів(за вибором) ⇐ ПредыдущаяСтр 5 из 5 Ван Аньши (18 грудня 1021 — †21 травня 1086) — визначний китайський державний діяч та реформатор, філософ, поетчасів династії Північна Сун.
Походив з родини середнього статку. Народився у м. Ліньчуань (сучасна провінція Цзяньсі). Про баткьів замало відомостей. Його батько був дрібним чиновником. З дитинства Ван Аньши багато їздив з ним країною, бачачи життя різних верств населення імперії. Разом з тим отримав гарну освіту. У 1042 році блискуче здав державний іспит й отримав вищий вчений ступінь цзіньши. У 1047 році призначається суддею округу Інь, а у 1057 році — суддею Чанчжоу. У 1059 році подає імператорові Жень-цзуну так званий «Маніфест», де були викладені погляди Ван Аньши стосовно соціальної та фінансової політики у державі. Втім цей документ залишився без уваги. У 1069 році новий імператор Шень-цзун призначає Ван Аньши таємним радником, а у 1070 році — канцлером імперії (цзай сян) та князя Цзін (Цзін-гун). При сприянні імператора Ван отримує можливість впроваджувати свої ідеї у життя. Його реформи, так званна «нова політика» (синьфа 新法) були спрямовані на посилення контролю держави над економікою й громадським життям. По-перше, натуральні й трудові повинності замінялися грошовим податком. Тепер натуральний податок не відправлявся до столиця, як колись, де продавався за копійчини, а реалізовувався на місцевому ринку, а гроші спрямовувалися до скарбниці. По-друге, впроваджувалося централізоване регулювання цін й державні позики під заставу майбутнього врожаю. Це сприяло розвитку економіки, поліпшенню добробуту сільського населення. По-третє, сільське населення зводилося в ієрархію чисельно упорядкованих об'єднань, пов'язаних круговою порукою й загальними обов'язками (система «бао цзя») Була створена міліція на місцях, куди зараховувався один чоловік з родини, що мало 2 й більше синів. Також значно скорочувалася армія, що сприяло поліпшенню фінансової ситуації. Дані заходи, що обгрунтовували благом народу (мінь) і мали на меті обмеження впливу чиновної знаті і великих землевласників, в той же час вели до монополізації державою ключових сфер торгівлі та ремісничого виробництва, придушення їх приватних форм. Діяльність Ван Аньши викликала опір багатьох видатних його сучасників, серед яких були — Оуян Сю, Сима Гуан, Су Ши, Шао Юн, Чен Хао, Чен І. Ця боротьба велася з перемінним успіхом. У 1075 році супротивником Ван Аньши на деякий час вдалося відсторонити того, звинувативши у неналежному реагуванні уряду на голод, що вирував тоді Китаї. Його було призначено намісником у Цзянін. Проте вже у 1076 році знову повернуто на посаду канцлера. Втім Ван Аньши знову став зазнавати нападів консерваторів й вимушений був подати у відставку, повернувшись до Цзяніна, де й помер 21 травня 1086 року. Експерименти Ван Аньши були припинені після його відставки, але його соціально-політичні погляди продовжували істотно впливати на багатьох наступних китайських мислителів, зокрема Ван Янміна, Кан Ю-Вея, Лян Ці-чао.
В області онтології замість складної комбінаторики 64 гуа Ван Аньши прагнув використовувати простішу схему «п'яти елементів» (у сін), що містилася в «Хун фане», що відображено в його головному філософському творі — коментарі до цього тексту («Хун фань чжуань»). Інтерес Ван Аньши до даосизму виявився у створенні коментаря (чжу) до «Дао де цзін» (збереглися фрагменти) й співчутливого есе про Чжуан Чжоу. Інтерпретуючи «Дао де цзін», Ван Аньши трактував дао як загальносвітову субстанцію, «тілесну сутність» (ті) якої складає спочиваюча «початкова пневма» (юань ці), а «прояв» (юн) — рухома всенаповнююча (чуя) «пневма» (ці). «Спокій» (цзін) — «пан руху», вищою закономірністю якого є «приречення» (мін). Ван Аньши вважав, що індивідуальна природа людини нейтральна щодо категорій «добра» й «зла», які можуть бути застосовні лише до її діяльного прояву — «почуттям». Звідси він виводив можливість активного освітнього, правничого, економічного та політичного впливу на людей та зміни їхніх звичок, зумовлених «почуттями». Ван Аньши складав свої вірші у жанрі ши. Вони були досить популярними за часів династій Північна та Південна Сун. Найбільш відомими є «Пісня про Мін-фей» та «Не можна на тебе покластися». Висновок: Познайомився з особливими виникнення стародавніх цивілізацій: Індії і Китаю;
|