Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Критерії санітарно-гігієнічноТ оцінки якості атмосферного повітря
Санітарно-гігієнічні нормативи забезпечують такий рівень забруднення, який не виводить концентрації певних пріоритетних антропогенних ЗР за допустимий діапазон, що є свого роду стандартом. Він являє собою величини граничне допустимих концентрацій (ГДК), тимчасово допустимих концентрацій (ТДК), ЛК (летальних концентрацій), порогових концентрацій (ПК), орієнтовно безпечних рівнів впливу (ОБРВ) таін. Гранична допустима концентрація - максимальна концентрація шкідливої речовини (ШР) в атмосферному повітрі, віднесена до певного часу осереднення, яка при періодичному впливі або протягом всього життя людини не впливає і не вплине шкідливим чином (включаючи віддалені наслідки) на неї і на навколишнє середовище загалом. До останнього часу у всіх визначеннях ГДК переважав антропоцентричний підхід. Так, по визначенню М.Ф. Реймерса [4], «ГДК - норматив, кількість ШР в навколишньому середовищі, яка при постійному контакті або при впливі за певний проміжок часу практично не впливає на здоров'я людини і не викликає несприятливих наслідків у його потомства». Останнім часом при визначенні ГДК враховується не тільки міра впливу забруднювачів на здоров'я людини, але і їх вплив на диких тварин, рослини, гриби, мікроорганізми, а також на природні співтовариства загалом. Якщо речовина справляє шкідливий вплив на НПС в менших концентраціях, ніж на людину, то при нормуванні виходять з порогу дії цієї речовини на НПС (біологічні нормативи). Останні дослідження привели до висновку про відсутність нижніх безпечних порогів, а отже ГДК, при впливі канцерогенів антропогенного походження (наприклад, ПХБ, діоксини і ін.) і іонізуючої радіації. Будь-яке перевищення ними звичних природних фонів небезпечне для живих організмів, хоч би генетичне, в ланцюзі поколінь. Критерії якості довкілля запропоновані Міністерством охорони здоров'я країни після дослідів на тваринах і добровольцях-людях по визначенню безпечних рівнів впливу токсичних речовин на живі організми. ГДК в Україні, Росії і інших країнах закріплені законодавчо. Відповідність якості довкілля цим стандартам контролюється відповідними органами нагляду. Таким чином, повинно виконуватися таке співвідношення між концентрацією (С) і ГДК (обидві мають розмірність -мг/м3): ^- С<= ГДК - (6.1) Встановлено, що в місцях відпочинку людей (рекреаційні зони) рівень забруднення атмосфери не повинен перевищувати 0,8 ГДК. Деякі ПІР мають однонаправлену дію або володіють ефектом сумації. При наявності в атмосфері декількох (м) шкідливих речовин, що справляють сумарну дію, їх безрозмірна сумарна концентрація не повинна перевищувати одиниці: С1 /ГДК 1 + С2 /ГДК 2 + … Сn /ГДК n < = 1 (6.2) Ефектом сумації володіють, наприклад, фенол і діоксид сірки; діоксид сірки і діоксид азоту; діоксид сірки і сірководень; озон, діоксид азоту і формальдегід і ін. У залежності від часу впливу розрізняють ГДК максимальні разові (ГДКмр), середні добові (ГДКсд) і робочої зони (Г'ДКру). ГДКмр - відноситься до 20-30 хвилинного інтервалу осереднення, встановлюється для попередження рефлекторних реакцій людини (відчуття запаху, світлочутливість) і не викликає змін біоелектричної активності головного мозку. ГДКсд - концентрація ЗР в повітрі, що не справляє на людину прямого або непрямого шкідливого впливу при цілодобовому вдиханні; відноситься до необмеженого періоду осереднення і введена з метою попередження загальнотоксичної, мутагенної, канцерогенної або іншої дії. ГДКр, - це рівень концентрації ЗР, який не повинен викликати у робітників при щоденному вдиханні протягом 8 годин (але не більше 41 людини на тиждень) захворювань або призводити до погіршення стану здоров'я у віддалені терміни. Під робочою зоною розуміють шар повітряного простору висотою 2 м, де розташовується постійне або тимчасове робоче місце. Таким чином, санітарно-гігієнічні нормативи повинні забезпечувати фізіологічний оптимум для життя людини. Приклади ГДК деяких забруднювальних речовин наведені в таблиці 6.2. Розроблені класи небезпеки шкідливих речовин: 1) надзвичайно небезпечні (бенз(а)пірен, свинець, барій, сполуки ртуті, озон, хром, гексахлоран, ціановодень, оксид ванадію, ДДЇ тощо); 2) високо небезпечні (сірчана кислота, сірководень, кофеїн, феноли, діоксид азоту, бензол, хлор, Таблиця 6.2 Граничне допустимі концентрації забруднювальних речовин в атмосферному повітрі населених пунктів
оксиди марганцю тощо); 3) помірно небезпечні (діоксид сірки, тютюн, бутиловий спирт, пил, сажа тощо); 4) мало небезпечні (оксид вуглецю, етиловий спирт, аміак, нафталін, ацетон, скипидар тощо).
|