Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Комплексний аналіз урокуЄ цілий ряд уроків, при аналізі яких через відсутність традиційної їх структури не можна застосувати структурний варіант аналізу уроку. Як правило, це стосується нестандартних уроків або уроків, які проводяться «асами» педагогічної праці, коли на перше місце виступає зміст уроку, а не його структура. У цьому випадку проводиться комплексний аналіз уроку, в основі якого лежать вимоги до змісту уроку (до діяльності вчителя й учнів) незалежно від його структури. Найбільш повно цей тип аналізу уроку представлений у роботах В.П. Симонова. В основі комплексного аналізу уроку лежать чотири групи вимог: 1) до організації уроку та особистості вчителя на ньому; 2) до навчальної (дидактичної) діяльності вчителя на уроці; 3) до виховної діяльності на уроці; 4) до діяльності учнів. У кожну групу входять десять основних вимог (це зручно при кількісному визначенні ефективності уроку). Перелічені групи вимог реалізуються на кожнім уроці, незалежно від його типу, виду та навчального предмета. Вони представлені в таблиці 3.7. Однак на тлі загальних закономірностей навчання кожен предмет має свою специфіку (урок літератури, безсумнівно, відрізняється від уроку математики), тому при повному аналізі уроку важливо враховувати й специфічні вимоги до нього (п'ята група вимог). Розробка цих вимог може стати основою творчого завдання студентам з наступним обговоренням отриманих результатів на семінарському чи практичному занятті. Ефективність уроку при комплексному його аналізі визначається за якісними та кількісними показниками. Якісними критеріями ефективності уроку є: 1) якість організації уроку; 2) рівень навчання на уроці; 3) міра реалізації виховного потенціалу уроку; 4) активність і результативність діяльності учнів на уроці; 5) особистість вчителя та її роль у вирішенні задач уроку. Коли хоча б один із названих критеріїв не реалізується, то урок не можна вважати ефективним. Іншими словами, на звичайному уроці кожен показник його ефективності має бути реалізованим певною мірою. Перелічені критерії відповідають чотирьом основним групам вимог до уроку, тобто розкриваються в десяти показниках. Словесна характеристика виконання кожного з них являє собою якісну оцінку, а визначення рівня реалізації кожної вимоги кількісно – кількісну оцінку ефективності уроку. Для цього використовується метод рейтингу – оцінки виконання вимог компетентними суддями за обраною шкалою. При трибальній шкалі: · 0 – вимога не виконується, · 1 –виконується частково, · 2 – виконується повністю. При чотирибальній шкалі: · 0 –вимога не виконується · 1 – скоріше не виконується, ніж виконується · 2 –скоріше виконується, ніж не виконується · 3 – вимога виконується повністю Оцінивши в такий спосіб міру виконання кожної вимоги, склавши ці оцінки за групами вимог, можна визначити, які з них реалізуються краще, а які гірше, у чому це проявляється. Застосувавши метод дольової участі, зазначені суми можна перевести на відсотки. При розрахунках за 100% береться максимально можлива сума балів. Якщо в групі 10 вимог, кожна з яких може бути максимально оцінена в 2 бали за трибальною шкалою (або в 3 бали за чотирибальною), то максимально можлива сума балів для однієї групи складе 10 2=20 (чи 10 3=30), для чотирьох груп: 20 4=80 (або 30 4=120) Позначивши сумарні показники виконання вимог у чотирьох групах a, b, c, d, можна визначити відсоткові показники ефективності реалізації вимог кожної групи й уроку в цілому: Э1, Э2, Э3, Э4, Эу. Для першої групи: 20 балів - 100% а --------------- Використовуючи аналогічні пропорції для 2, 3 і 4 груп отримуємо:
Для підрахунку ефективності уроку в цілому при складанні пропорції за 100% приймається величина (20 4 = 80) балів Эу -------------- (a + b + c + d) Звідси випливає, що Зробивши відповідні підрахунки, можна визначити якість проведеного уроку. Якщо процентний показник ефективності уроку (Эу) сягне < 45% -урок незадовільний, 45-64% - задовільний, 65-84% - добрий, 85% і більш – відмінний. Застосування кількісних показників ефективності уроку дозволяє в малому обсязі утримувати велику інформацію, порівнювати зовні непорівнянні величини (наприклад, якість уроків фізики та музики, літератури та фізкультури) і дозволяє знайти загальні напрямки й резерви вдосконалення навчального процесу на уроках з усіх предметів.
|