Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Задача 40 Зенкіна, Павлюк ⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 3 З позиції суду оцiнiть належнiсть доказiв до справи: б) для пiдтвердження факту повiдомлення нотарiусом спадкоємцiв про вiдкриття спадщини при розглядi справи про поновлення строку на прийняття спадщини — показання свiдкiв; Питання для обговорення: 1. Як співвідносяться поняття «докази» та «доводи», «засоби доказування» та «засоби доведення»? 2. Як співвідносяться терміни «доказування», «засіб доказування» та «докази»? 3. Що є доказами у справі? Проаналізуйте різні види доказів. 4. Назвіть ознаки засобів доказування. Що є предметом доказування? 5. Чи є перелік засобів доказування, передбачений у ч. 2 ст. 57 ЦПК, вичерпним? Аргументуйте свою відповідь. Які дії суду, якщо при розгляді справи будуть надані засоби доказування, які не передбачені у ч. 2 ст.57 ЦПК? 6. Як співвідносяться терміни «доказування» та «доведення»? 7. Як співвідносяться «процес доказування» та «процес доведення»? 8. Які процесуальні дії слід вчинити сторонам для того, щоб подані ними документи вважалися доказами у справі? 9. Розкрийте поняття «належність доказів» та «допустимість доказів». 10. Проаналізуйте обставини, які перешкоджають прийняттю судом доказів. 11. Чи має право суд з’ясовувати у сторін, як саме вони отримали доказ? 12. Яка процедура отримання доказів від офіційних органів? 13. Як повинен вчинити суддя, якщо у нього є інформація про те, що докази, які надійшли від органів державної влади, отримано з порушенням процедури? Чи має право суддя ставити під сумнів доказ, поданий органами державної влади? 14. Які обставини вважаються загальновідомими і не підлягають доказуванню? 15. Які докази є безспірними? 16. Як співвідносяться пояснення сторін щодо обставин справи та пояснення цих же сторін як свідків у справі відповідно до ст. 62 ЦПК України? 17. Розкрийте поняття «показання свідка». 18. За яких обставин показання свідка буде розцінюватися як засіб доказування? 19. Чи беруться до уваги в цивільному процесі показання свідка, отримані за межами судового засідання та посвідчені нотаріусом? 20. За яких обставин суд може допустити до справи як доказ звуко- та відеозаписи? 21. Як співвідносяться принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ст. 129 Конституції) із правилами належності доказів (ст. 58 ЦПК) та допустимості засобів доказування (ст. 59 ЦПК)? 22. Як реалізуються у судовій практиці правило належності доказів та допустимості засобів доказування та через які процесуальні дії суду та осіб, які беруть участь у справі? 23. Чи повинен суд при розгляді справи дотримуватися та виконувати у повній сукупності правила: належності доказів, допустимості засобів доказування, достатності доказів та достовірності доказів? 24. За якими критеріями суд встановлює, що подані йому докази одержані з порушенням порядку, встановленого законом (ч.1 ст. 59 ЦПК)? 25. Як розуміти положення ч. 1 ст. 59 ЦПК про те, що суд не бере до уваги докази, отримані з порушенням порядку, встановленого законом? Через які конкретні дії судді реалізується це положення закону? 26. Які дії судді при встановленні, що доказ отримано з порушенням порядку, встановленого законом? В чому полягає такий порядок щодо кожного доказу, передбаченого у ч. 2 ст.57 ЦПК? 27. Чи не звужує компетенцію судді положення ч. 2 ст. 185 ЦПК про те, що у разі подання заяви, що доданий до справи або поданий до суду особою, яка бере участь у справі, для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є фальшивим, особа, яка подала цей документ, може просити суд виключити його із числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів? Як саме повинен відреагувати суддя на недостовірний, фальшивий (підроблений) доказ, поданий стороною або іншою особою, яка бере участь у справі? 28. Як співвідносяться поняття «визнання обставини (факту)» із «визнанням позову»? Які процесуальні наслідки настають у разі визнання обставини чи визнання позову на різних стадіях розгляду справи? 29. Чи повинен відповідач визнавати позов у попередньому судовому засіданні (ст. 130 ЦПК) лише під присягою та з попередженням його про кримінальну відповідальність та допитуватися як свідок, щоб таке визнання розцінювалося як засіб доказування? 30. Чи не вважатиметься відмова відповідача на стадії судового розгляду від визнання ним обставин у попередньому судовому засіданні (ст. 178 ЦПК) як порушення присяги? Як впливатиме така відмова на ту обставину, що відповідач попереджався про кримінальну відповідальність? 31. До підстав звільнення від доказування (доведення) у ст. 61 ЦПК віднесено: визнання обставин, загальновідомі факти, преюдиційні факти. У нормах матеріального права мають місце законні презумпції, які у разі їх невизнання мають спростовуватися у загальному порядку. Що означає «спростування»? Чи можна відносити законні презумпції до фактів, що не підлягають доведенню? 32. Чи потрібно особам, які беруть участь у справі, подавати суду докази для того, щоб він визнав обставину загальновідомою? Чи це самостійна процесуальна діяльність суду? 33. Чи можуть нотаріуси України відповідно до ст. 102 Закону України «Про нотаріат» забезпечувати докази шляхом допиту свідків? Чим відрізняється процесуальна діяльність суду і нотаріуса щодо такого способу забезпечення доказу, як допит свідка? 34. Яким засобом доказування вважатимуться надані особою нотаріусу пояснення (показання), викладені у заяві, де підпис особи засвідчено нотаріально? 35. Чи може суддя при розгляді цивільної справи брати до уваги протокол допиту свідка у кримінальній справі та розцінювати його саме як показання свідка? Якщо ні, то який статус засобу доказування має такий протокол допиту свідка? Які дії суду, якщо показання свідка, який допитувався у кримінальній справі, необхідні для розгляду цивільної справи? 36. Згідно з ч. 2 ст. 102 Закону України «Про нотаріат» дії нотаріусів щодо забезпечення доказів провадяться відповідно до цивільного процесуального законодавства України. Чи можлива така аналогія? Чи може нотаріус у порядку забезпечення доказів призначати експертизу, яка використовуватиметься судом при розгляді цивільної справи? 37. Чи підлягають при розгляді цивільної справи доведенню сторонами суду безспірні факти: при розгляді справи про розірвання шлюбу - факт реєстрації шлюбу; при стягненні аліментів - факт батьківства (материнства); при визнанні батьківства після смерті особи — факт смерті особи тощо? Чи потрібно на підтвердження цих фактів подавати суду докази чи тільки відповідно до положення ч. 4 ст. 60 ЦПК слід доводити суду спірні обставини, які стосуються предмета позову чи вимоги? 38. Яким чином згідно з п. 6 ст. 119 ЦПК особа при поданні позовної заяви має зазначати у ній наявність підстав для звільнення від доказування, зокрема про загальновідомі обставини, якщо загальновідомі факти згідно з ч. 2 ст.61 ЦПК мають тільки визнаватися такими судом після подання заяви до суду та подання особою на підтвердження такої обставини доказів? Які критерії поділу загальновідомих фактів можуть мати місце? 39. Чи поширюється положення ч. 2 ст. 61 ЦПК - «обставини, встановлені рішенням суду, мають преюдиційне значення» на інші процесуальні акти, які ухвалюються чи видаються судом, зокрема ухвали суду, судові накази? 40. Чи не суперечать положення ст. 184 ЦПК про допит сторін, третіх осіб та їх представників як свідків принципу цивільного процесу про неможливість процесуального сумісництва? 41. За яких умов (крім тих, які передбачені у ст. 184 ЦПК) сторони, треті особи та їх представники можуть допитуватися як свідки, щоб такий допит не суперечив принципу цивільного процесу щодо неможливості процесуального сумісництва? 42. Як співвідносяться положення ч. 2 ст. 57 ЦПК, де наведено перелік засобів доказування, із доцільністю існування ст. 176 ЦПК, де йдеться про пояснення осіб, які беруть участь у справі, що не розцінюються як засоби доказування. 43. Чи впливатиме на достовірність пояснень сторін, третіх осіб, представників їх допит як свідків? Які наслідки для зазначених суб’єктів тягне положення ч. 3 ст. 27 ЦПК про обов’язок добросовісно здійснювати процесуальні права і виконувати процесуальні обов’язки? Запропонуйте проект норми, що передбачала б відповідальність осіб, які беруть участь у справі, за зловживання ними процесуальними правами? 44. Враховуючи змагальний характер цивільного процесу та роль суду у ньому, мотивуйте свою відповідь про доцільність клопотання самих сторін, третіх осіб, представників про їх допит як свідків та умови такого допиту чи надання згоди цих суб’єктів на такий допит, як це передбачено ст. 184 ЦПК? 45. У чому виявляється доцільність приведення свідків, експертів, перекладачів до присяги, якщо вони попереджаються про кримінальну відповідальність? 46. Чи повинен відповідач під присягою визнати обставини позову? 47. Який порядок та особливості призначення експертизи згідно з чинним ЦПК? 48. Як узгоджуються строки розгляду справ із строками проведення експертизи? Які дії має вчинити суддя щодо провадження у справі на час проведення експертизи? 49. Чи пов’язаний суд висновком експерта при ухваленні судового рішення у справах, де проведення експертизи є обов’язковим? Якщо так, то чи не суперечить це положенню ч. 2 ст. 212 ЦПК, що жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення? 50. Чи може суд при розгляді справи покласти в основу рішення висновок експертизи, який був отриманий органами дізнання та слідства? Аргументуйте свою відповідь на прикладі справи про визнання особи недієздатною. 51. Чи підлягає оскарженню ухвала суду про призначення експертизи як забезпечення доказу? Які наслідки мають місце у разі оскарження ухвали про призначення експертизи у порядку забезпечення доказів? 52. За правилами якого судочинства оскаржується відмова експерта від давання висновку у цивільній справі? 53. Як ви розумієте положення ч. 1 ст. 212 ЦПК про те, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням? 54. Хто із учасників процесу, крім суду, може оцінювати докази? 55. Чим відрізняється оцінка доказів від їх аналізу? 56. Чи є висновок органу опіки та піклування доказом у справі? 57. Як ви розумієте «попередня оцінка доказів» та «контрольна оцінка доказів»? Які органи здійснюють такі оцінки? 58. Чи має право суд апеляційної інстанції збирати докази? 59. Чи має право суд апеляційної інстанції досліджувати нові докази? 60. Чи може бути використано звуко-, відеозапис судового засідання у суді першої інстанції як доказ для розгляду справи у апеляційній та касаційній інстанціях? Література [1-3, 4-18, 21, 27-32, 37-52, 61-63]
|