Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Зовнішні чоловічі статеві органи- зовнішні чоловічі статеві органи (organagenitaliamasculinaexterna),до яких належать:
- калитка (scrotum); - статевий член (penis). Калитка (scrotum)Калиткаєзовнішнімчоловічимстатевиморганом, щомаєвиглядзвисаючогодонизушкірно-фасціальногомішка, вякомурозміщеніяєчка (testes) інад’яєчка (epididymides). Калитка поділяється на праву та ліву половини перегородкою калитки (septumscroti). Калитка (scrotum) – це "фізіологічний" термостат, в якому температура нижча, ніж температуратіла, що є необхідною умовою нормального сперматогенезу. До складу калитки (scrotum) входить 7 оболонок 1 Шкіра калитки (cutisscroti), що має шов калитки (raphescroti), численні складки, пігментована,вкрита волоссям (pili) і містить специфічні сальні та потові залози (glandulaesebaceaeetsudoriferae). 2 Під шкірою (cutis) залягає м’ясиста оболонка (tunicadartos), яка є похідною підшкірної жировоїклітковини (panniculusadiposus) і зростається із шкірою (cutis). 3 Зовнішня сім’яна фасція (fasciaspermaticaexterna), яка є похідною поверхневої фасціїпередньоїстінкичеревноїпорожнини (fasciasuperficialisparietisanterioriscavitatisabdominis). 4 Фасція м’яза - підіймача яєчка (fasciacremasterica), яка є похідною міжніжкової фасції (fasciaintercruralis) в ділянці поверхневого пахвинного кільця (anulusinguinalissuperficialis). 5 М’яз - підіймач яєчка (musculuscremaster), який є похідним внутрішнього косого і поперечногом’язів живота (musculі obliquiinterniettransversiabdominis). 6 Внутрішня сім’яна фасція (fasciaspermaticainterna), яка є похідною поперечної фасціїчеревної стінки (fasciatransversalisparietisabdominis). 7 Піхвова оболонка яєчка (tunicavaginalistestis) – серозна оболонка (tunicaserosa), що є похідною очеревини (peritoneum) і складається з нутрощевої пластинки (laminavisceralis) та пристінкової пластинки (laminaparietalis).Остання зростається з білковою оболонкою яєчка(tunicaalbugineatestis) і переходить на над’яєчко (epididymis).Між обома пластинками міститься щілиноподібний простір – піхвова порожнина (cavitasvaginalis), яка заповнена невеликою кількістю серозної рідини. Статевий член, прутень (penis)Статевий член служить для виведення сечі із сечового міхура і введення сперми у статеві шляхи жінки, має: - корінь статевого члена (radixpenis); - тіло статевого члена (corpuspenis); - головку статевого члена (glanspenis).
Шкіра (cutis), яка вкриває статевий член, в основі голівки утворює вільну складку – переднюшкірочку статевого члена (preputiumpenis).Остання за допомогою вуздечки передньої шкірочки (frenulumpreputii) з’єднується з головкоюстатевого члена (glanspenis). Статевий член (penis) сформований двома печеристими тілами статевого члена (corporacavernosapenis) і одним губчастим тілом статевого члена (corpusspongiosumpenis). Усі тіла статевого члена (corporapenis) вкриті: - білковою оболонкою печеристих тіл (tunicaalbugineacorporumcavernosorum); - білковою оболонкою губчастого тіла (tunicaalbugineacorporisspongiosi). Усередині губчастого тіла (corpusspongiosumpenis) проходить чоловічий сечівник (urethramasculina).Чоловічий сечівник є трубкою завдовжки 16-22 см, S-подібної форми, в якій розрізняють: - внутрішньостінкову частину;передпередміхурову частину(parsintramuralis; parspreprostatica) – вона проходить через стінку сечового міхура. - передміхурову частину (pars prostatica); - проміжну частину (pars intermedia),або перетинчасту частину(pars membranacea); - губчасту частину (pars spongiosa).
Передміхурова частина сечівника (parsprostatica)проходить через передміхурову залозу(prostata). Губчаста частина сечівника (parsspongiosa),або передня уретра,проходить в губчастому тілістатевого члена (corpusspongiosumpenis) і відкривається на сечівниковій поверхні верхівки голівки статевого члена (faciesurethralisapicisglandispenis) зовнішнім вічком сечівника (ostiumurethrae
Внутрішнє вухо Внутрішнє вухо (auris interna) Внутрішнє вухо (auris interna) представлене кістковим і перетинчастим лабіринтами (labyrinthi osseus et membranaceus) та знаходиться у кам’янистій частині скроневої кістки (pars petrosa ossis temporalis). Кістковий лабіринт (labyrinthus osseus)складається із: - завитка (cochlea); - присінка (vestibulum); - півколових каналів (canales semicirculares). Присінок (vestibulum) – це порожнина,на бічній стінці якої є: - вікно присінка (fenestra vestibuli),або овальне вікно(fenestra ovale); - вікно завитки (fenestra cochleae),або кругле вікно(fenestra rotundum). У вікні присінка (fenestra vestibuli) міститься основа стремінця (basis stapedis). Вікно завитки (fenestracochleae) закрите вторинною барабанною перетинкою (membranatympanicasecundaria). На задній стінці присінка (pariesposteriorvestibuli) розміщено 5 отворів, через які в ньоговідкриваються півколові канали (canalessemicirculares). На передній стінці присінка (pariesanteriorvestibuli) є великий отвір, що веде в канал завитки (canaliscochleae). Позаду від присінка розміщені кісткові півколові канали (canalessemicirculares), що маютьвигляд дугоподібних трубок, які лежать у трьох взаємно перпендикулярних площинах. Розрізняють: - передній півколовий канал (canalis semicircularis anterior)–у стріловій площині(planumsagittalis); - задній півколовий канал (canalis semicircularis posterior)–у лобовій площині(planum frontalis); - бічний півколовий канал (canalis semicircularis lateralis)–у горизонтальній площині(planumhorizontalis). Кожний півколовий канал (canalis semicircularis) біля своєї основи (basis) має розширену частину,абоампулу (ampula). Тому у кожному з півколових каналів виділяють: - переднюкістковуампулу (ampullaosseaanterior); - задню кісткову ампулу (ampulla ossea posterior); - бічну кісткову ампулу (ampulla ossea lateralis).
Півколові канали (canales semicirculares) з’єднані з присінком за допомогою кісткових ніжок (crura ossea). Сусідні ніжки переднього та заднього півколових каналів (crura canalium semicircularium anterioris et posterioris) зливаються разом і приєднуються до присінка спільною кістковою ніжкою (crus osseum commune). Задня ніжка бічного півколового каналу (crus posterius canalis semicircularis lateralis) з’єднується з присінком (vestibulum) простою кістковою ніжкою (crusosseumsimplex). Ось чому кісткові півколові канали сполучаються з присінком не шістьма, а п’ятьма отворами. Попереду від присінка (vestibulum) лежить завитка (cochlea), що утворена кісткою. Її канал робитьдва з половиною оберти навколо веретена завитки (modioluscochleae). Покраюкістковоїспіральноїпластинки (laminaspiralisossea) міститься завитковапротока перетинчастоголабіринту, якадоповнюєкістковуспіральнупластинкуірозділяєсходи. Порожнини цих сходів сполучаються між собою на куполі завитки (cupulacochleae)–верхівцізавитки (apexcochleae) отвором завитки (helicotrema). Усередині кісткового лабіринту (labyrinthusosseus) залягає перетинчастий лабіринт (labyrinthusmembranaceus), який має менші розміри і повторює хід кісткового лабіринту (labyrinthusosseus). Між внутрішньою поверхнею кісткового лабіринту (labyrinthusosseus) і зовнішньою поверхнею перетинчастого лабіринту (labyrinthusmembranaceus)розміщений перилімфатичний простір (spatiumperilymphaticum), який заповнений рідиною – перилімфою (perilympha). Перетинчастий лабіринт (labyrinthus membranaceus)складається з: - присінкового лабіринту (labyrinthus vestibularis); - півколових проток (ductus semicirculares); - завиткової протоки (ductus cochlearis). Перетинчастий лабіринт (labyrinthus membranaceus)заповнений ендолімфою (endolympha). Присінковий лабіринт (labyrinthus vestibularis)складається з: - маточки (utriculus); - мішечка (sacculus).
Маточка (utriculus)лежить в еліптичному закутку кісткового лабіринту(recessus ellipticus labyrinthiossei) і сполучається з півколовими протоками (ductus semicirculares). Мішечок (sacculus)лежить у кулястому закутку кісткового лабіринту(recessus sphericus labyrinthiossei) і сполучається із завитковою протокою (ductus cochlearis) через сполучну протоку (ductus reuniens). Маточка (utriculus)і мішечок(sacculus)сполучаються між собою за допомогою маточково - мішечкової протоки (ductus utriculosaccularis). Півколовіпротоки (ductussemicirculares)залягаютьусерединікістковихпівколовихканалів(canales semicirculares ossei) і повторюють їх хід. Завитковапротока (ductuscochlearis)залягаєуспіральномуканалізавитки(canalisspiraliscochleae) іпочинаєтьсяуприсінкукістковоголабіринту (vestibulumlabyrinthiossei) присінковимсліпимкінцем (caecumvestibulare),якийз’єднується сполучноюпротокою (ductusreuniens)змішечком (sacculus). Напоперечномуперерізізавитковапротока (ductuscochlearis) маєтрикутнуформуітакістінки: - зовнішнюстінку (pariesexternus),яка зростається зокістямзовнішньоїстінкиспірального каналу завитки (periosteum parietis externi canalis spiralis cochleae); - барабанну стінку;спіральну перетинку(paries tympanicus; membrana spiralis),або нижню стінку (paries inferior),що є продовженням кісткової спіральної пластинки(lamina spiralis ossea);
- присінкову стінку;присінкову перетинку(paries vestibularis; membrana vestibularis),або верхню стінку (paries superior)–перетинку Рейсснера.
Усередині завиткової протоки (ductus cochlearis) на спіральній перетинці (membrana spiralis) – барабанній стінці (paries tympanicus) – міститься спіральний орган (organum spirale) – орган Кортія, який належить до периферійної частини слухового аналізатора і містить епітеліальні волоскові рецепторні клітини, що сприймають звукові коливання. 4) підключична артерія (arteriasubclavia) Підключична артерія є парною і починається: - від дуги аорти (arcusaortae) відходить ліва підк-лючична артерія (arteriasubclaviasinistra); - від плечо-головного стовбура (truncusbrachiocephalicus) починається права підключична артерія (arteriasubclaviadextra).
Ліва підключична артерія (arteriasubclaviasinistra), починаючись від дуги аорти (arcusaortae), має грудну частину. Права підключична артерія (arteriasubclaviasinistra) починається від плечо-головного стовбура (truncusbrachiocephalicus), не має грудної частини. Ліва і права підключичні артерії (arteriaе subclaviaе sinistraetdextra) виходять з грудної по-рожнини (cavitasthoracis) через верхній отвір груд-ної клітки (aperturathoracissuperior), утворюючи дещо опуклу догори дугу, яка справа і зліва огинає купол плеври (cupulapleurae) і верхівку легень (apexpulmonum), утворюючи на легенях невелике втис-нення у вигляді борозни (sulcusarteriaesubclaviae). Досягнувши I ребра, артерії заходять у лівий і правий міждрабинчасті простори (spatiainterscalenasinistrumetdextrum). Потім права і ліва підключичні артерії лягають під ключицями (claviculaе) в однойменні борозни пер- ших ребер (sulcusarteriaesubclaviae) і заходять у пахвові ямки (fossaeaxillares), де, починаючи від рівня зовнішніх країв перших ребер, вже назива-ються пахвовими артеріями (aа. axillarеs). Підключична артерія (a. subclavia) умовно поді-ляється на три відділи: - довходувміждрабинчастийпростір (spatiuminterscalenum) – присереднійвідділ; - у міждрабинчастому просторі (spatiuminterscalenum) – середній відділ; - за межами міждрабинчастого простору (spatiuminterscalenum) до рівня зовнішнього краю I ребра –
бічний відділ. До входу в міждрабинчастий простір (spatium interscalenum) від підключичної артерії (a. subclavia) відходять такі гілки: - хребтова артерія (a. vertebralis); - внутрішня грудна артерія (a. thoracica interna); - щито-шийний стовбур (truncus thyrocervicalis).
1 Хребтова артерія (a. vertebralis) – найдовша гілка підключичної артерії (a. subclavia), проходить у поперечних отворах шийних хребців (foramina transversaria vertebrarum cervicalium), пронизує зад-ню атланто-потиличну перетинку (membrana atlantooccipitalis posterior) та спинномозкову тверду оболону(dura mater spinalis) і через великий отвір потиличної кістки (foramen magnum ossis occipitalis) заходить у порожнину черепа (cavitas cranii). Хребтоваартерія (a. vertebralis), залежновідїїтопографії, маєтакічастини: А Передхребтовучастину (parsprevertebralis), якапочинаєтьсявідверхньогопівколапідключичноїартерії (a. subclavia) ізакінчуєтьсябіляпоперечноговідросткаVIшийногохребця (processustransversusvertebraecervicalissextae [VI]). Б Поперечнучастину; шийнучастину (parstransversaria; parscervicalis), якапроходитьупопе-речнихотворахвідVIдоIшийниххребців (foraminatransversariavertebrarumcervicalium [VI – I]). В Атлантовучастину (parsatlantica), якароз-міщенаупоперечномуотворі (foramentransversarium)інаверхнійповерхнізадньоїдугиатланта (faciessuperiorarcusposteriorisatlantis) воднойменнійборозні (sulcusarteriaevertebralis). Г Внутрішньочерепнучастину (parsintracranialis), якапозадумостаголовногомозку (ponsencephali) з’єднуєтьсязтакоюжартерієюпро-тилежногобоку, утворюючинепарнуосновнуарте-рію(arteriabasilaris). Від внутрішньочерепноїчастинихребтовоїар-терії (parsintracranialisarteriaevertebralis) відходятьтакігілки: - оболонкові гілки (rr. meningei),які забезпечують кровопостачання:
- черепної твердої оболонки (dura mater cranialis) в ділянці задньої черепної ямки (fossa cranii posterior); - кістки черепа (ossa cranii);
- задня нижня мозочкова артерія (a. inferior posterior cerebelli)здійснює кровопостачння: - довгастого мозку (medulla oblongata);
- мигдалика мозочка (tonsilla cerebelli); - формує судинне сплетення четвертого шлуночка (plexus choroideus ventriculi quarti);
- задня спинномозкова артерія (a. spinalis posterior)та передня спинномозкова артерія (a.spinalis anterior) забезпечують кровопостачння спинного мозку (medulla spinalis) з його оболонка-ми.
Початковівідділи правої та лівоїпередніхспин-номозковихартерій зливаютьсяводнупереднюспинномозковуартерію, щопроходитьвнизпопе-реднійповерхніспинногомозкувпереднійсерединній щілині cпинного мозку (fissura mediana anterior medullae spinalis). На передній поверхні довгастого мозку (facies anterior myelencephali)обидві хребтові артерії(аa.vertebrales) разом з початковими відділами правої і лівої передніх спинномозкових артерій (aa. spinales anteriores dextra et sinistra) утворюють анастомоз у вигляді ромба – коло Захарченка. Основна артерія (a. basilaris)є непарною суди-ною і лежить в основній борозні мосту(sulcus basilarispontis), а на рівні переднього краю мосту (margo anterior pontis) розгалужується на дві задні мозкові артерії (aa. cerebri posteriores), які здійсню-ють кровопостачання потиличної часток кінцевого мозку (lobi occipitales telencephali). Від основної артерії (a. basilaris) відходять: - передня нижня мозочкова артерія (a. inferior anterior cerebelli), від якої відгалужуються:
- артерія лабіринту (a. labyrinthi); - артерії мосту (aa. pontis);
- середньомозкові артерії (aa. mesencephalicae); - верхня мозочкова артерія (a. superior cerebelli);
- задня мозкова артерія (a. cerebri posterior).
Задні мозкові артерії (aa. cerebri posteriores) ра-зом із задніми сполучними артеріями (aa. communicantes posteriores), внутрішніми сон-ними артеріями (aa.carotides internae), переднімимозковими артеріями (aa. cerebri anteriores) і пе-редньою сполучною артерією (a. communicans anterior) утворюють артеріальне коло мозку (circulus arteriosus cerebri), або коло Вілізія. 2 Внутрішня грудна артерія (a. thoracica interna) відходить від нижньої поверхні підключичної артерії (a. subclavia), проходить вперед уздовж внут-рішньої поверхні хрящів І-VII ребер біля груднини (sternum), де розгалужується на дві кінцеві гілки: - м’язово - діафрагмову артерію (a.musculophrenica),яка проходить вбік та вниз до діафрагми,віддаючи міжреброві гілки (п’ять нижніх передніх міжребрових гілок – rr. intercostales anteriores inferiores) до м’язів VII-IX міжребрових просторів, і забезпечує кровопостачння діафрагми (diaphragma); - верхню надчеревну артерії (a. epigastrica superior),яка йде донизу і проходить через груднин-но-ребровий трикутник діафрагми, заходячи у піхву прямого м’яза живота (vagina musculi recti abdominis), де ця артерія постачає кров до прямого м’яза живота. На рівні пупка (umbilicus) ця артерія анастомозує з нижньою надчеревною артерією від зовнішньої клубової артерії (a. iliaca externa).
3 Щито-шийнийстовбур (truncusthyrocervicalis) – маєдовжину 1-2 сміділитьсяначотиригілки: - нижнющитоподібнуартерію (a. thyroideainferior),яказабезпечуєкровопостачання: - щитоподібної залози (glandula thyroidea); - шийної частини стравоходу (pars cervicalis oesophagi); - шийної частини трахеї (pars cervicalis tracheae) та слизової оболонки гортані (tunica mucosa laryngis). - висхідну шийну артерію (a. cervicalis ascendens),що забезпечує кровопостачання м’язів шиї (musculi colli); - поверхневу шийну артерію (a. cervicalis superficialis),що постачає кров до: - трапецієподібного м’яза (m.trаpezius); - ромбоподібних м’язів (mm. rhomboidei); - верхнього заднього зубчастого м’яза (m. serratus posterior superior); - надлопаткову артерію (a. suprascapularis),що здійснює кровопостачання: - надостьового м’яза (m. supraspinatus); - підостьового м’яза (m. infraspinatus).
У міждрабинчастому просторі (spatium interscalenum) від підключичної артерії (a.subclavia)b відходить реброво - шийний стовбур (truncus costocervicalis), який розгалужується на: - глибоку шийну артерію (a. cervicalis profunda), яка забезпечує кровопостачння півостьового м’яза голови (m. semispinalis capitis) і півостьового м’яза шиї (m. semispinalis cervicis); - найвищу міжреброву артерію (a. intercostalis suprema), яка розгалужується в І і ІІ міжребрових просторах (spatiа intercostalia), постачаючи кров до міжребрових м’язів (mm. intercostales). При виході з міждрабинчастого простору (spatium interscalenum) від підключичної артерії (a. subclavia) відходить поперечна артерія шиї (a. transversa colli), яка постачає кров до м’язів і шкіри верхньоїчастиниспини (dorsum). Білет 33
|