Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Вороний, Олесь, Рильський, Сосюра, Тичина1. Вірш «Арфами, арфами...» П. Тичини написаний: а) ямбом; б) хореєм; в) дактилем; г) різними віршовими розмірами. 2. Прочитайте подані рядки («Арфами, арфами...»). Арфами, арфами — золотими, голосними обізвалися гаї Самодзвонними... В уривку наявні такі художні засоби: а) епітет, інверсія, метонімія; б) синекдоха, повтор, епітет; в) інверсія, неологізм, оксиморон; г) персоніфікація, неологізм, епітет. 3. Прочитайте подані рядки («Арфами, арфами...»). Йде весна Запашна, Квітами-перлами Закосичена. Для підсилення музичності в уривку використано: а) анафору; б) епіфору; в) асонанс; г) алітерацію. 4. Провідний мотив вірша «Арфами, арфами...» — це: а) гімн весні як символу любові, життя й натхнення; б) пробудження кохання у весняну пору; в) прощання з холодною зимою; г) захоплення співом гаїв навесні. 5. У вірші «Ви знаєте, як липа шелестить...» П. Тичини поєднано такі види лірики: а) пейзажна й громадянська; б) філософська й інтимна; в) інтимна й філософська; г) інтимна й пейзажна. 6. Прочитайте подані рядки («Ви знаєте, як липа шелестить...» П. Тичини). Ви знаєте, як сплять старі гаї? — Вони все бачать крізь тумани. Ось місяць, зорі, солов'ї... «Я твій» — десь чують дідугани. А солов’ї!.. В уривку наявні такі художні засоби: а) риторичне запитання, оксиморон, персоніфікація; б) персоніфікація, символ, анафора; в) символ, риторичне запитання, синекдоха; г) риторичне запитання, символ, персоніфікація. 7. Провідний мотив вірша «Ви знаєте, як липа шелестить...» — це: а) замилування красою весняної ночі; б) сум з приводу нерозділеного кохання; в) оспівування краси природи; г) світле й радісне почуття кохання весняної ночі. 8. У вірші «Ви знаєте, як липа шелестить...» все бачать крізь тумани: а) гаї; б) зорі; в) солов’ї; г) дідугани. 9. Прочитайте уривок з вірша «Любіть Україну!» В. Сосюри. Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну, красу її, вічно живу і нову, і мову її солов’їну. Вірш написаний: а) хореєм; б) дактилем; в) амфібрахієм; г) анапестом. 10. Визначте тип римування у вірші «Любіть Україну!»: Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну, красу її, вічно живу і нову, і мову її солов’їну. а) суміжне; б) перехресне; в) кільцеве; г) білий вірш. 11. Вірш «Любіть Україну!» В. Сосюри 1951 р. зазнав нищівної критики через: а) непоступливість поета перед радянською владою; б) нібито наявний у ньому буржуазний націоналізм; в) заздрість наближених до Сталіна поетів до таланту автора; г) відсутність у ньому уславлення тодішніх вождів. 12. Прочитайте подані рядки з вірша «Любіть Україну!» В. Сосюри. Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну Виділене слово є: а) алегорією; б) символом; в) гіперболою; г) метонімією. 13. Тематично спорідненими є твори: а) «Різдво» і «Молюсь і вірю...»; б) «Чари ночі» і «Любіть Україну!»; в) «Арфами, арфами...» і «Блакитна панна»; г) «О слово рідне! Орле скутий!..» і «Різдво». 14. Романсом є твір: а) «О, панно Інно...»; б) «Чари ночі»; в) «Блакитна панна»; г) «Молюсь і вірю...». 15. Блавати, камеї, фрески — ці образи емоційно наснажують поезію: а) «Арфами, арфами...»; б) «Ви знаєте, як липа шелестить...»; в) «Блакитна панна»; г) «Чари ночі». 16. До патріотичної лірики належать твори: а) «Різдво» і «Ви знаєте, як липи шелестить...»; б) «Любіть Україну!» і «Чари ночі»; в) «О слово рідне! Орле скутий!..» і «Арфами, арфами...»; г) «О слово рідне! Орле скутий!..» і «Любіть Україну!» 17. Справжнє прізвище Олександра Олеся а) Кандиба; б) Губенко; в) Рудченко; г) Тобілевич. 18. До неокласиків належить: а) Павло Тичина; б) Максим Рильський; в) Микола Вороний; г) Олександр Олесь.
|