Лабораторна робота №8. Аналіз психологічної проблеми

Одержання інформації про клієнта й спонукання його

до самоаналізу неможливі без умілого опитування.

Кочюнас Р.

Ціль: навчитися аналізувати проблему, формулювати й використовувати питання у процесі психологічного консультування.

Практичні завдання.

1. Відпрацюйте навички аналізу проблеми клієнта.

2. Виберіть собі партнера, з'ясуйте, хто з вас буде клієнтом, а хто психологом – консультантом.

3. Запишіть аналіз проблеми клієнта.

4. Зробить висновок. Поміняйтеся ролями.

Теоретичні основи

1. Проблема – це сукупність психологічних труднощів, що переживається як дискомфорт, дисгармонія, дезадаптація.

Більшість випадків розв 'язання психологічних проблем має одну спільну рису: потрібно послабити рух до чогось (або від чогось), що тримає людину в рабській залежності, тобто повернути їй здатність діяти самостійно і творчо. Лише в такий спосіб мож­на знайти нові варіанти поведінки, що принесуть успіх.

Проблема — це вказівка на те, що клієнт хотів би, але не може змінити:

· не впевнений, хочу бути впевненим (у рішенні, оцінці і т.д.);

· не вмію, хочу навчитися (впливати, навіювати, усувати конфлік­ти, змушувати, терпіти і т.п.);

· не розумію, хочу зрозуміти (дитину, її поведінку; подружжя, його батьків тощо);

· не знаю, що робити, хочу знати (прощати, карати, піти і под.);

· не маю, хочу мати (волю, мужність, терпіння, здібності тощо);

· знаю, як треба, але не можу зробити, потрібні додаткові стимули;

· не справляюся сам, хочу змінити ситуацію;

· можливі і глобальні формулювання: "Все погано, що робити, як жити далі?"

2. Питання звичайно розділяються на закриті й відкриті.

Закриті питання використовуються для одержання конкретної інформації й звичайно передбачають відповідь в одним-двох словах, підтвердження або заперечення ("так", "ні"). Наприклад:

" Чи можемо ми зустрітися через тиждень у цей же час?", "Скільки разів траплялися з вами припадки гніву?"

Відкриті питання передають клієнтові відповідальність за бесіду й спонукують його досліджувати свої установки, почуття, думки, цінності, поведінку, тобто свій внутрішній світ. Відкриті питання слугують не стільки для одержання відомостей про життя клієнтів, скільки дозволяють обговорювати почуття. Наприклад:

"Що Ви тепер почуваєте?", "Що Вас засмутило?" і т.п.

Будь-яке питання в консультуванні повинно бути обґрунтовано — задаючи його, треба знати, з якою метою воно задається. Якщо опитування перетворити в основну техніку консультування, то й консультування перетвориться в допит або слідство.

Треба уникати постановки одночасно декількох питань. Наприклад, "Як Ви розумієте свою проблему? Чи не думали Ви про свої проблеми коли-небудь раніше?". Клієнтові може бути неясно, на який з питань відповідати, тому що відповіді на кожну частину подвійного питання можливі зовсім різні.

Прийом постановки стимулююче мислення клієнта питань типу «Що?» «Як?» «Яким чином?» «Навіщо?» звичайно використовується тоді, коли психологу-консультанту необхідно що-небудь прояснити для себе в думках клієнта, а також тоді, коли сам клієнт зазнає певних труднощів у тім, що і як говорити далі.