Чиста монополія

Чиста монополія — одна зі структур недосконалої конкуренції.

Недосконалий конкурентний ринок виникає тоді, коли по­купці або продавці беруть до розрахунку свою здатність впли­вати на ринкову ціну, а з нею — і на обсяг продукції, що запи­тується або пропонується. Це породжує монопольну владу, тобто ситуацію, коли продавець має можливість підвищувати Ціну на свою продукцію шляхом обмеження обсягу випуску.

Чиста монополія — така ж ідеальна модель, як і чиста конкуренція, але дослідження закономірностей її функціо­нування дає можливість краще зрозуміти механізм поведін­ки на ринку реальних монополістичних структур — моно­полістичної та олігополістичної моделей.

Характерними рисами чистої монополії є:

— Єдиний продавець конкретного товару чи послуги на Ринку

Чиста монополія

— Одна фірма на ринку.

— Унікальний тип продукту, що не має замінника.

— Значний контроль над цінами.

— Вступ до галузі блоковано.

— Нецінова конкуренція — реклама, паблік-р'илейшнз.

— Повне обмеження доступу до інформації.

— Приклад галузі — місцеві підприємства загального

користування.

Для максимізації доходу і прибутку монополія, на від­міну від фірми конкурентного ринку, маніпулює не лише обсягом, а й ціною. Монополія — ціноутворювач, тобто це фірма прайс-мейкер (price-maker), на відміну від фірми ці-ноодержувача (price-taker).

Однак, диктуючи ціну, монополія робить це, «огляда­ючись» на реакцію споживача, рахуючись із його платос­проможним попитом. Закон попиту (чим дешевше, тим більший попит) залишається незмінним і на монопольному ринку. Вища ціна — менший обсяг продажів, менший дохід,

менший прибуток.

Якщо крива попиту на продукцію фірми і ринкова кри­ва попиту збігаються, то крива попиту спадна: чим ниж­ча ціна, тим більший обсяг буде продано. Зростання ціни можливе лише за умов зменшення обсягу продажів.

Відповідно до цього граничний дохід (MR) буде завжди меншим за ціну, тобто приріст загального доходу (TR), який фірма отримує від продажу ще однієї, додаткової одиниці продукції, буде меншим за ціну даної одиниці. Це правило є незмінним для всіх ринкових структур недосконалої кон­куренції.

Монополізація економіки негативно впливає на функ­ціонування ринкового механізму. Вона деформує найбільш важливу — регулюючу функцію ринку, порушує оптималь­ний характер розподілу ресурсів у суспільстві.

Нав'язуючи ціну, яка перевищує альтернативні витрати, монополіст спонукає споживачів зменшувати покупки, шу­кати інші варіанти, менш ефективні для нього. Суспільство платить не тільки економічну, а й соціальну ціну за моно­полізацію ринку. Розглянемо поданий нижче графік 11.3.

Відповідно до законів ринку, за установленої рівноваж­ної ціни і споживач, і виробник отримують виграш. Перший платить ціну на рівні рівноваги, тобто більш низьку, ніж він готовий заплатити, другий — продає свою продукцію за ціною більш високою, ніж він готовий продати. На графіку 11.3 виграш споживача в умовах конкурентного ринку склав би площу P_EDE, виробника — Рmin Рe Е. В умовах ринку не­досконалої конкуренції монополіст буде маніпулювати ці­ною й обсягом у таких межах, які нададуть йому можливість максимізувати прибуток і отримати виграш, рівний площі P_minP_maxAB (заштрихована площа), скоротивши виграш спо­живача в межах площі P_maxDA. Трикутник ABE — нереалі­зована зона виграшу як для споживачів, так і для виробника і в цілому для суспільства.

Саме тому в країнах ринкової економіки уряд проводить антимонопольну політику через розробку та реалізацію ан­тимонопольного законодавства.

Антимонопольне законодавство — це сукупність норма­тивно-правових актів країни, направлених проти монополі­зації ринків, зниження рівня конкуренції, таємних угод між фірмами.

Воробйов Є. М. ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ. Модульний курс