Приклад 4.2.4

Конструкція вікон будівлі – двошарові склопакети у дерев'яних рамах, для яких за дод. 20 [2] становить R_вд = 0,36 м²°С/Вт. Тоді коефіцієнт теплопровідності вікон складе:

(Вт/м²ºС).

Для балконних дверей за дод. 16 [2] мінімально допустимий опір теплопередачі становить R_{q дв}^min = 0,6 м²°С/Вт. Тоді коефіцієнт теплопровідності: (Вт/м²ºС).

Для вхідних дверей на першому поверсі за дод. 16 [2] R_{q дв.вх}^min = 0,44 м²°С/Вт. Тоді коефіцієнт теплопровідності вхідних дверей:

(Вт/м²ºС)

Визначені опори теплопередачі та коефіцієнти термічних опорів конструкцій будівлі заносимо до табл. 4.2.2.

Таблиця 4.2.2 – Теплотехнічні характеристики огороджуючи конструкцій будівлі

4.3 Розрахунок теплових втрат приміщень

Система опалення повинна компенсувати всі тепловтрати будинку – через огороджуючі конструкції та на нагрівання зовнішнього холодного повітря, яке проникає в приміщення через різні нещільності в огороджуючих конструкціях (інфільтрація).

Розрахункові тепловтрати розраховуємо за формулою згідно п. 2.2 [4]:

, Вт

де Q_гол – тепловтрати через огороджуючі конструкції, Вт;

Q_інф – втрати теплоти на нагрівання вентиляційного повітря, Вт;

Головні тепловтрати визначаються шляхом сумування втрат теплоти через окремі огороджуючи конструкції з точністю до 5 Вт за формулою:

Q_гол = К · F · (t_в – t_з)(1 + Σβ) · n, Вт

де F – площа теплопередаючої поверхні огороджуючої конструкції, м²;

К – коефіцієнт термічного опору огороджуючої конструкції, Вт/м²ºС;

t_в – розрахункова температура внутрішнього повітря, табл. 4.2, ⁰С;

t_з – розрахункова температура зовнішнього повітря для холодного

періоду, ⁰С;

β – додаткові тепловтрати в долях основних втрат, які враховуються

згідно табл. 4.3, а також для зовнішніх вертикальних і нахилених

огороджуючи конструкцій будівлі: при середній швидкості вітру в

січні до 5 м/с – β = 0,05, при швидкості 5 і більше м/с – β = 0,10;на

орієнтацію зовнішніх огороджень (для Пн,Сх, ПнСх, ПнЗх – 0,1, для

ПдСх, Зх – 0,05);

n – коефіцієнт, що, залежить від положення зовнішньої поверхні

огороджуючої конструкції відносно зовнішнього повітря, прийм. за

дод. 22 [2];

Таблиця 4.3 – Додаткові тепловтрати β

Витрата тепла на нагрівання вентиляційного повітря обчислюється для кожного опалюваного приміщення, яке має одне і більше вікон або балконних дверей в зовнішніх стінах, виходячи із необхідності забезпечення підігріву опалювальними приладами зовнішнього повітря в об'ємі однократного повітрообміну за годину, за формулою:

Q_вент = 0,337 · F_п · h · (t_в – t_з), Вт

де F_п – площа підлоги приміщення, м²;

h – відстань від стелі до підлоги (не більше 3м).

Розрахунок ведемо у вигляді таблиці 4.4.

Для зручності приміщення на планах нумерують починаючи з першого поверху - №101, 102, 103 і т.д.; другий поверх - №201, 202, 203 і т.д. Сходові клітини позначать літерами – А, Б, В і т.д. При цьому тепловтрати сходових клітин усіх поверхів розраховуються як для одного приміщення.

Умовні позначення різних типів огороджень в табл. 4.4: ЗС – зовнішня стіна, ВД – вікно з подвійним склінням, СТ – стеля, ПІД – підлога, ДД – подвійні двері, ДБ – балконні двері. Орієнтація огороджень: ПН – північ, ПД – південь, ЗХ – захід, СХ – схід.

Площа зовнішніх і внутрішніх огороджень обчислюється з точністю до 0,1 м². Для обчислення площі зовнішніх стін вимірюють:

- по планам – довжину стін кутових приміщень по зовнішній поверхні від зовнішніх кутів до осей внутрішніх стін; некутових приміщень – між осями внутрішніх стін (мал. 4.1, в);

- по розрізам – висоту стін на першому поверсі (в залежності від конструкції підлоги) від зовнішньої поверхні підлоги, розташованої безпосередньо на ґрунті, або від нижньої поверхні перекриття над холодним простором (підвалом) до рівня чистої підлоги на другому поверсі; на середньому поверсі – від поверхні підлоги одного поверху до поверхні підлоги вище розташованого поверху (мал. 4.1 2,3); на верхньому поверсі – від поверхні підлоги до верху конструкції горищного або безгорищного перекриття (мал. 4.1, б).

Площі вікон, дверей визначають за найменшими розмірами будівельних прорізів (мал. 4.1 а,в).

Площі підлоги та стелі вимірюють між осями внутрішніх стін і внутрішніх поверхонь зовнішніх стін (мал. 2.1, в).

Мал. 4.1

При визначенні тепловтрат через вікна коефіцієнт теплопередачі вікна дорівнює:

К_ВД^' = К_ВД - К_СТ, Вт/м²°С

де К_ВД – коефіцієнт теплопередачі через вікно, Вт/м²°С;

К_СТ – розрахунковий коефіцієнт теплопередачі через зовнішню стіну,

Вт/м²°С.

Таблиця 4.4 – Розрахунок тепловтрат приміщень

Таблиця 4.5 – Розрахунок тепловтрат 2-кімнатної квартири у м.Вінниця (приклад 4.3.1)